Катран Тебрізі
Катран Тебрізі (перс. قطران تبريزى, 1012 — пом. після 1072[1]) — перський поет[2][3]. Писав на західноперському діалекті[4].
| Катран Тебрізі | |
|---|---|
| перс. قطران تبريزى | |
 | |
| Народився | 1009 або 1012 Shadiabadd, Шахрестан Тебрізd, Східний Азербайджан, Іран |
| Помер | 1072 або 1088 Тебриз, Іран |
| Країна | Іран |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | перська |
Біографія
ред.Катран Тебрізі народився в 1012 році в селі Шадіабад неподалік від Тебриза. Повне ім'я поета Абу Мансур Катран аль-Джилі аль-Азербайджані. Початкову освіту здобув у Шадіабаді, потім навчався в Тебризі. Катран Тебрізі після завершення освіти прибув в Арран в місто Гянджа. Незабаром був запрошений в палац курдської династії Шеддадідів. На чолі держави в той час стояв Абу-л-Хасан Лашкарі і поет свої твори присвячував йому. У 1042 році став свідком руйнівного землетрусу в Тебризі. У 1046 році в Тебризі поет зустрівся з великим перським поетом і філософом Насіром Хосровом. У своєму знаменитому творі «Сафарнама» Насір Хосров також розповідає про свою зустріч з поетом по імені Катран. Катран прожив якийсь час у Нахічевані і служив у палацах місцевих правителів після чого знову повернувся в Тебриз. Ще за життя в багатьох країнах Сходу він був визнаний як талановитий поет, мудрий філософ і вчений. Помер у Тебризі і був похований на знаменитому Мавзолеї поетів.
Творчість
ред.Творчість Тебрізі охоплює середину XI століття[3]. Писав з юних років, є автором творів «Ковс-наме», «Гуш-наме», «Вамік і Азра» та великого «Дивана», що складається головним чином з касидів. Поетична форма касида займала в його творчості значне місце. Творчість Тебрізі високо оцінював середньоазіатський поет XII століття Рашидаддін Ветват. У його творах збереглися деякі дані про історичні події регіону того періоду. Так, наприклад, в одному з віршів Катран Тебрізі повідомляє про візит в Гянджу правителя емірату Раввадидів Абу Мансура Вахсудані, в інших творах розповідає про набіги огузів.
Зробив внесок у перську лексикографию. Невеликий тлумачний словник, який нині не зберігся, був складений, мабуть, між 1046 і 1064 роками[5]. За деякими даними містив приблизно 300 слів. Про це словника повідомляє Насір Хосров.
Примітки
ред.- ↑ Islamic arts [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopaedia Britannica
- ↑ Francois De Blois, Persian Literature — A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, Routledge, 2004. 2nd edition. pg 187: "The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consequently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning
- ↑ а б Катран Тебрізі — стаття з Ираника. C. E. Bosworth «Also, after this time, when the Shaddadids were in full occupation of Arrān, the Persian poet Qaṭrān (q.v.), who flourished in the middle decades of the 5th/11th century and was the eulogist of various Muslim potentates of Azerbaijan and Arrān, praises the Shaddadid Amīr Fażlūn b. Fażl II b. Abi'l-Aswār (465-67/1073-75) for his descent on the maternal side from the Bagratunis, indicating further Muslim-Christian alliances (see Minorsky, Ḥodūd al-ʿālam, pp. 396-97, and idem, Studies in Caucasian History, London, 1953, chaps. i and ii).»
- ↑ Francois De Blois. Persian Literature — A Biobibliographical Survey: Volume V Poetry of the Pre-Mongol Period Volume 5 of Persian Literature, 2nd edition. — Routledge, 2004. — p. 187. «The point of the anectode is clear that the diwans of these poets contained Eastern Iranian (i.e. Sogdian etc.) words that were incomprehensible to a Western Persian like Qatran, who consquently took advantage of an educated visitor from the East, Nasir, to ascertain their meaning»
- ↑ А. В. Десницкая, С. Д. Кацнельсон. // История лингвистических учений: средневековый Восток. — Л. : Наука, 1981. — С. 116-117.