Катеріна Сакелларопулу
Катері́на Сакелларопу́лу (грец. Κατερίνα Σακελλαροπούλου, нар. 30 травня 1956, Салоніки, Греція) — президент Греції з 13 березня 2020[5]. Обрана президентом парламентом Греції 22 січня 2020. До свого обрання обіймала посаду президента Державної ради, вищого адміністративного суду Греції[6], з жовтня 2018 року. Після інавгурації стала 13-м президентом Греції (восьмим в історії нинішньої Третьої Грецької Республіки) і першою жінкою, що обійняла цю посаду[7].
| Катеріна Сакелларопулу | |
|---|---|
| грец. Αικατερίνη Σακελλαροπούλου[1][2] | |
.jpg) | |
| Президент Греції | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 13 березня 2020 |
| Прем'єр-міністр | Кіріакос Міцотакіс |
| Попередник | Прокопіс Павлопулос |
| Президент Державної Ради | |
| 17 жовтня 2018 — 11 лютого 2020 | |
| Віцепрезидент Державної Ради | |
| 22 жовтня 2015 — 17 жовтня 2018 | |
| Народився | 30 травня 1956[1][2] (68 років) Салоніки, Греція[1][2] |
| Відомий як | суддя, юристка, президентка |
| Місце роботи | Державна Рада[3] |
| Країна | Греція[3] |
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії (1978)[1][2], Університет Париж II[4] і Арсакейоd (1974)[3] |
| Політична партія | незалежний політик |
| Релігія | православ'я |
| Нагороди |             |
| Підпис |  |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народилася 30 травня 1956 в Салоніках[6]. Її сім'я родом з Ставруполі, міста в префектурі Ксанті.
Катеріна вивчала право на юридичному факультеті Афінського національного університету імені Каподістрії і закінчила аспірантуру з конституційного й адміністративного права в Університеті Пантеон-Ассас у Парижі.
1982 року прийнята в Державну раду доповідачем.
Була членом Асоціації суддівських працівників Державної ради[6]. Обіймала низку посад в асоціації: генерального секретаря (1985—1986), віцепрезидента (2006—2008) і президента (1993—1995, 2000—2001)[8].
2000 року стала радницею[6][8].
У жовтні 2015 призначена віцепрезидентом Державної ради[9], а в жовтні 2018 одноголосно обрана на посаду голови Ради. Чутливість Сакелларопулу до громадянських свобод, екологічних проблем і прав меншин та біженців спонукала тодішню ліву адміністрацію Сірізи висунути її на цю посаду[10].
Схвалила Преспанську угоду, підписану 17 червня 2018, яка вирішила суперечку щодо назви Македонії. Вела в Держраді справу росіянина Олександра Винника[6], можливого творця сервісу BTC-e.
Регулярно публікується в наукових журналах. Також зробила свій внесок у книгу «Фінансова криза та захист навколишнього середовища в прецедентному праві Державної ради» (Οικονομική κρίση και προστασία του περιβάλλοντος στη νομολογία του Συμβουλίου της Επικρατείας), Papazisis Publications[11].
15 січня 2020 прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс висунув її кандидатуру на посаду Президента Грецької Республіки[12][13], на якій її обрали 22 січня 2020; за її кандидатуру проголосував 261 із 300 депутатів Парламенту (33 утрималися, 6 відсутні)[6][7].
3 листопада 2022 року, під час повномашстабного вторгнення РФ до України, Сакелларопулу прибула з офіційним візитом до Києва[14].
Особисте життя
ред.Живе зі своїм партнером, Павлосом Коцонісом, адвокатом[15]. У неї є одна дитина від попереднього шлюбу[10].
Вболіває за футбольний клуб «Аріс» (Салоніки)[16].
Посилання
ред.- ↑ а б в г Ποια είναι η Κατερίνα Σακελλαροπούλου — Η Καθημερινή, 2020.
- ↑ а б в г Κατερίνα Σακελλαροπούλου: Η πρώτη γυναίκα υποψήφια ως Πρόεδρος της Δημοκρατίας — Έθνος, 2020.
- ↑ а б в http://www.presidency.gr/proedros/
- ↑ BiblioNet
- ↑ Parliament to elect Greece's first woman president. France 24 (англ.). 22 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ а б в г д е Президентом Греции впервые избрали женщину. РИА Новости. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ а б Πρόεδρος της Δημοκρατίας εξελέγη η Αικατερίνη Σακελλαροπούλου, του Γιώργου Σ. Μπουρδάρα (гр.). Η Καθημερινή. 22 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ а б Ποια είναι η πρώτη γυναίκα πρόεδρος του ΣτΕ, Αικατερίνη Σακελλαροπούλου. news.gr. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ Όλα τα ονόματα των προέδρων και αντιπροέδρων των Ανωτάτων Δικαστηρίων. iefimerida.gr (гр.). 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ а б Smith, Helena (16 січня 2020). Progressive judge to become Greece's first female president (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 25 січня 2020.
- ↑ Αικατερίνη Σακελλαροπούλου. biblionet.gr (гр.). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 15 січня 2020.
- ↑ Greek PM taps top female judge as country's president (англ.). Reuters. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ Greek PM Taps Top Female Judge as Country's President (англ.). The New York Times. 15 січня 2020. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ Президент та глава Міноборони Греції прибули до Києва. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 листопада 2022.
- ↑ Το προφίλ της Σακελλαροπούλου: Λάτρης της φύσης, των ταξιδιών και των γατών. star.gr (гр.). 16 січня 2020. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
- ↑ Νέα Πρόεδρος της Δημοκρατίας: Η σχέση της Κατερίνας Σακελλαροπούλου με τη Θεσσαλονίκη. metrosport.gr (гр.). Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.