Катеринівка (Лихівська селищна громада)

Катери́нівка — село в Україні, у Кам'янському районі Дніпропетровської області.

село Катеринівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Кам'янський район
Громада Лихівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA12040190110094056
Облікова картка Катеринівка 
Основні дані
Населення 59
Поштовий індекс 52113
Телефонний код +380 5651
Географічні дані
Географічні координати 48°43′56″ пн. ш. 33°50′51″ сх. д. / 48.73222° пн. ш. 33.84750° сх. д. / 48.73222; 33.84750Координати: 48°43′56″ пн. ш. 33°50′51″ сх. д. / 48.73222° пн. ш. 33.84750° сх. д. / 48.73222; 33.84750
Середня висота
над рівнем моря
108 м
Водойми річка Кам'яниста
Місцева влада
Адреса ради 52113, Дніпропетровська обл., П'ятихатський р-н, с.Біленщина, вул.Жалдака,24а
Сільський голова Шуть Віталій Олександрович
Карта
Катеринівка. Карта розташування: Україна
Катеринівка
Катеринівка
Катеринівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Катеринівка
Катеринівка
Мапа
Мапа

Входить до складу Лихівської селищної громади. Населення — 59 мешканців.

Географія ред.

У селі бере початок річка Кам'яниста, ліва притока річки Омельника.

Село Катеринівка примикає до села Верхньокам'яниста, на відстані 1,5 км розташовані села Біленщина і Липове.

Історія ред.

Землі майбутнього села отримав 22 квітня 1773 року корнет Григорій Степанович Устимович. Йому була виділена земля під рангову дачу в урочищі при Кам'яній балці і вершині Тернової балки в кількості 1440 десятин на поселення 48-ми дворів. Майбутнє поселення отримало назву Катеринівка. Проте в документах село згадується як Кам'яниста, «земля Устимовича».

У 1789 році в селі проживало 96 чоловіків і 82 жінки.

у 1888 році село поділилося на декілька частин, але згодом об'єдналося в одне, але вже під назвою Катерино — Григорівка.

В радянські часи частина села, а саме: «Григорівка», була відкинута. І село отримало сучасну назву — Катеринівка.

У 1905 році було побудовано міст через балку Кам'янисту, за кошти Верхньодніпровського Повітового Земства. Міст був дерев'яний, низький, довжиною 7,50 саж., шириною 3 саж. 1 висотою 0,75 саж. До моста прилягав насип шириною 4 саж. і довжиною в обидні сторони по 15 саж.

у 1925 році в селі налічувалося 58 господарств, 15 криниць, 2 вітряних млина, 2 кузні, 1 школа. Селянам належало 698 десятин землі. Населення села складало 116 мешканців (55 чоловіків і 61 жінка).

Населення ред.

Основні характеристики населення села
Роки
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
Кількість домогосподарств
15 15 15 14 12 12 12
Кількість населення (чол.)
36 37 38 37 36 36 36
Кількість народжених (чол.)
1 1
Кількість померлих (чол.)
1 1

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Відсоток
українська 96,6 %
російська 3,4 %

Цікаве ред.

У ніч на 30 вересня 1918 року в Верхньодніпровському повіті в маєток землевласника Михайла Устимовича з'явилися сім озброєних зловмисників і, обстрілявши будинок, і кинувши в нього бомбу, вибухом якої була перетворена на друзки в передній кімнаті всі меблі і поранений родич Устимовича С. Золотницький, проникли в будинок, де вбили іншого родича власника Павла Устимовича, 90 років, взяли 23 000 рублів грошей, різні речі і продовольчі продукти і самі зникли. Затримані вартою за підозрою в цьому пограбуванні і передані австро-угорському командуванню Г. Садиленко, Ф. Панченко та А. Краса були розстріляні.

Інтернет-посилання ред.

  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних