Катерина Ходкевич

Катери́на Вишневецька (бл. 1518 —бл.1580) — представниця українського магнатського роду Вишневецьких, меценатка.

Катерина Ходкевич
Ім'я при народженні	Катерина Вишневецька
Народилася	бл. 1518
Померла	бл. 1580
Країна	Річ Посполита
Національність	русинка
Титул	княгиня
Посада	Чечерський старостаd
Конфесія	православ'я
Рід	Вишневецькі
Батько	Іван Вишневецький
Мати	Анастасія Олізарович
У шлюбі з	Григорій Ходкевич
Діти	2 сини та 3 доньки

Життєпис

Походила зі впливового роду Вишневецьких. Донька князя Івана Вишневецького та Анастасії Олізарович. Здобула домашню освіту. 1536 року втратила матір. У 1537 році вийшла заміж за Григорія Ходкевича, представника впливового білоруського роду. Перебралася до Заблудова.

Була ревною прихильницею православ'я та друкарства. У 1543 році (можливо, 1536 року) отримала після смерті батька значну частину родинних маєтків своєї матері, ймовірно, відповідно до заповіту останньої. Тут сприяла створенню друкарні. Водночас доручила чоловікові судитися з Костянтином та Іллею Острозькими за свої спадкові володіння.

Разом з чоловіком підтримувала Івана Федорова в облаштуванні друкарні у 1569—1570 роках. Відомий примірник львівського «Апостола» з великим вкладним записом Катерини Вишневецької-Ходкевич до Супрасльського Благовіщенського монастиря. Запис датується 11 грудня 1575 року: Катерина укладає книжку на згадку про чоловіка Григорія Ходкевича та синів Андрія та Олександра Ходкевичів. Можливо, Катерина Вишневецька отримала «Апостол» безпосередньо від самого І. Федорова.

У 1572 році стала удовою. Основну увагу присвятила вихованню дітей, влаштуванню їхніх шлюбів зі впливовішими родами Великого князівства Литовського. Пережила обох синів. Померла 1579 або 1580 року в Супраслі або Заблудові.

Родина

Чоловік — Григорій Ходкевич

Діти:

• Олександра (бл. 1538—1570), дружина Романа Сангушка, польного гетьмана Литовського
• Ганна (бл. 1540-після 1595), дружина: 1) Павла Сапєги, київського каштеляна; 2) Павла Пац, віленського каштеляна
• Софія (бл. 1546-після 1597), дружина: 1) Януша Заславського; 2) Філона Кміти, воєводи смоленського
• Андрій (1549—1575), подстолій литовський 1566 року, староста могильовський (1574—1575)
• Олександр (1550—1578), староста гродненський (1572—1578), могильовський (1575—1578)

Джерела

• Ломонос-Рівна Г. І. Примірники львівського Апостола Івана Федорова в фондах ЦНБ АН УРСР / Г. І. Ломонос-Рівна // Архіви України. — 1974. — № 3. — С. 66–69.
• Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku, pod red. A. Gąsiorowski, Kórnik 1994, s. 45.
• Kirkienė, Genutė (2008). LDK politikos elito galingieji: Chodkevičiai XV—XVI amžiuje. Vilniaus universiteto leidykla. ISBN 978-9955-33-359-3.
• Гаврилюк. Григорій Ходкевич — визначний меценат культури XVI століття^{[недоступне посилання з липня 2019]}