Касіян (Лехницький)

Касіян Лехницький (*1734 — †11 липня 1784) — український церковний діяч, професор, ректор Києво-Могилянської академії, архімандрит.

Касіян Лехницький
Основні відомості
Народження 1734(1734)
Київ
Країна: Flag of Russia.svg Російська імперія
Альма-матер: Києво-Могилянська академія
Заклад: Києво-Могилянська академія
Конфесія: православ'я
Смерть: 11 липня 1784(1784-07-11)
Київ
Праці й досягнення
Рід діяльності: педагогіка
Основні інтереси: теологія
Звання: професор
Титул: архімандрит
Додаткова інформація: ректор Києво-Могилянської академії

ЖиттєписРедагувати

Народився у 1734 р. у родині причетника Єрофея Лехницького, на Подолі Києва при парафії церкви Різдва Христового.

На початку 1750-х років почав студіювати в Києво-Могилянської академії. Будучи студентом викладав у цій академії грецьку мову.

У 1762 р. завершив навчання у згаданій в академії. І у тому ж році прийняв чернечий постриг у Київському Братському монастирі. І тоді ж став викладачем класу аналогії.

Від 1763 р. — викладач інфими, з 1764 р. — граматики.

У 1765 р. на вимогу з Санкт-Петербургу наказом Київської консисторії призначено намісником російської посольської церкви у м. Лондоні. Проте він просив залишити його в Україні. Продовжив викладати у класі синтаксими Києво-Могилянської академії.

У 1767—1768 навчальному році читав риторику. З 1774 р. його призначено на префекта тої ж академії та професором філософії в ній.

У 1775 р. — обрано на посаду ректора Києво-Могилянської академії та професором богослов'я, висвячено на архімандрита Братського монастиря. За його ректорства в академії сталися дві великі пожежі:

  • У 1775 році згоріла студентська бурса, а
  • у 1780 році у Трапезній церкві вогнем знищено частину академічної бібліотеки, згоріли також викладацькі келії.

Касіян займався відбудовою й поновленням втраченого.

У 1781 р. виголосив «рос. Изрядную Речь при встрече высочайших особ в Академии» (князя Павла Петровича з великою княгинею Марією Федорівною), познайомив гостей з академічними визначними пам'ятками й подарував «рос. Рукописные оды в тетрадях, обложенных парчою».

У жовтні 1782 р. Касіяна було викликано до м. Санкт-Петербурга «рос. на чреду священнослуженія и проповеди».

Влітку 1784 р. він повернувся до м. Києва через хворобу, де помер 11 липня того ж року у Кудрявському кафедральному домі, що належав Київському Софійському монастирю.

ТворчістьРедагувати

Був найвідомішим вченим-богословом й знавцем грецької мови серед тих, які працювали у Києво-Могилянській академії в 1780-х роках. Склав у 1779 р. для студентів широковідоме «рос. Руководство о догматах веры». Працював над виправленням книги «рос. Нравоучительные слова из Иоанна Златоуста».

Після його смерті залишилося багато книг українською, грецькою, латинською, польською й російською мовами та особисте майно. Бібліотека Лехницького перейшла у власність Києво-Могилянської академії.

ПосиланняРедагувати