Кассагумахі

населений пункт у Росії

Кассагумахі (рос. Кассагумахи) — село на Сюргінській дільниці Акушинського району, Дагестану Росії. Входить до складу муніципального утворення Сільрада Кассагумахинська. Населення — 138 (2010).

село Кассагумахі
рос. Кассагумахи
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Дагестан
Муніципальний район Акушинський район
Поселення Сільрада Кассагумахинська
Код ЗКАТУ: 82203844001[1]
Код ЗКТМО: 82603444101
Основні дані
Населення 138 (2010)
Поштові індекси 368286
Географічні координати: 42°02′39″ пн. ш. 47°22′18″ сх. д. / 42.04426000002777641° пн. ш. 47.37175000002777381° сх. д. / 42.04426000002777641; 47.37175000002777381Координати: 42°02′39″ пн. ш. 47°22′18″ сх. д. / 42.04426000002777641° пн. ш. 47.37175000002777381° сх. д. / 42.04426000002777641; 47.37175000002777381
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Кассагумахі (Росія)
Кассагумахі
Кассагумахі

Кассагумахі (Дагестан)
Кассагумахі
Кассагумахі

Мапа

Географія ред.

Розташоване межі з Кулінським районом.

Історія ред.

Засноване переселенцями з села Наці. Точної дати заснування немає. По надписам на надмогильних каменях — селу 200—300 років, але враховуючи, що на початках померлих возили в рідне Наці, то селу може бути і 500—600.

В селі є лінії електропередачі, але через сильні вітри селяни часто і довго сидять без світла, бо дороги тут такі, що ніяким хлібом не заманиш чужого водія. В сільраді був колись телефон, але провід вкрали «нові горяни». Від недавна в селі в деяких місцях можна зловити мобільний сигнал Білайн, і коли потрібно подзвонити то лізуть на гору.

Декілька десятків років кассагці живуть без мечеті. Вперше за пів століття тут чути звуки азану, покищо тільки по п'ятницях (кілька людей збираються на джамаат-намаз).

Населення ред.

За даними перепису населення 2002 року в селі мешкало 179 осіб. В тому числі 80 (44.69 %) чоловіків та 99 (55.31 %) жінок.

Переважна більшість мешканців — даргинці (99 % від усіх мешканців). У селі переважає сирхинсько-тантинська мова.

У 1959 році в селі проживало 904 осіб.

Примітки ред.

Джерела ред.

  • Л. Беркуг, журнал «Народы Дагестана», № 2, 2006 г.