Картамишев Олександр Якович

Олександр Якович Картамишев Історик середньовічної Русі.

Життєпис та науковий доробокРедагувати

Вчився у 1830-ті у Рішельєвському ліцеї, але згодом перейшов до іншого закладу.

У 1840-ві працював у на посаді старшого викладача гімназії при Рішельєвському ліцеї, дописував у літературні додатки до «Одесского вестника». Відомо лише про одну історичну працю О. Картамишева, яка є досить оригінальною на одеському історіографічному тлі, де медієвістика посідала досить незначне місце. Він намагався розкрити наслідки монгольської навали в історії Росії. Головним чином, на О. Картамишева вплинув М. Карамзін та М. Полевой.

Він використовував літописи, яким закликав беззастережно вірити, адже «те, що говорив народ буває більш вірним за всі хитрі розмисли розумників-вчених». У сентиментально-патріотичному дусі він наполягав на позитивному значенні панування монголів. На думку О. Картамишева, Росія уявляє з себе окрему частину світу, якій провидіння відвело особливу історичну місію. Однак після Ярослава Мудрого в удільний період Росія відхилилась від своєї місії. Монгольське вторгнення він вважав з одного боку карою, яке Провидіння наклало руському народу, а з іншого – тяжким засобом подолання хвороби.

Вважав, що панування монголів сприяло встановленню ідеї єдиновладдя, об’єднанню навколо єдиного центру. Завершувалась праця запевненнями у подальшій великій ролі Росії. Відмінною рисою історичних поглядів був романтизм та провіденціалізм.

ПраціРедагувати

  • О значении монгольского периода в русской истории. – Одесса, 1847.

ПосиленняРедагувати