Поліна Іванівна Карповська (до шлюбу Игошина; 19 серпня 1923, Пенза, РРФСР — 25 червня 2005[1]) — радянська і латвійська акторка. Заслужена артистка Латвійської РСР.

Карповська Поліна Іванівна
Народилася19 серпня 1923(1923-08-19)
Пенза, РСФРР, СРСР
Померла25 червня 2005(2005-06-25) (81 рік)
Рига, Латвія
ГромадянствоСРСР
Діяльністьакторка
Alma materТеатральний інститут імені Бориса Щукіна
ЗакладРизький російський театр імені Михайла Чехова
Нагороди та премії
Заслужений артист Латвійської РСР

Біографія

ред.

Народилася 19 серпня 1923 року в місті Пенза.

Закінчила Пензинську середню школу, Вище театральне училище імені Б. В. Щукіна в Москві (1948).

Акторка Ризького театру російської драми (1949—1956), Державного театру юного глядача Латвійської РСР (1957—1989).

Одружена з журналістом Миколою Карповським.

Визнання і нагороди

ред.
  • 1966 — Заслужена артистка Латвійської РСР[2]

Творчість

ред.

Ролі в театрі

ред.

Ризький театр російської драми

ред.

Державний театр юного глядача Латвійської РСР

ред.
  • 1957 — «В пошуках радості» Віктора Розова — Леночка
  • 1959 — «На вулиці Уїтмена» Вуда Мексіна — Оурі Андерсен
  • 1959 — «Друг мій Колька» Олександра Хмелика — Ганно Миколаївно Новікова — голова батьківського комітету
  • 1959 — «Чортова млин» Ісидора Штока за п'єсою Яна ДРДА — Кача, служниця Дісперанди
  • 1960 — «Лялька Надя» Вадима Коростилёва — Зла чарівниця Пустота
  • 1960 — «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена — Місіс Тетчер
  • 1961 — «Третє бажання» В. Блажека — Віра
  • Тисячу дев'ятсот шістьдесят два — «Дах для Матуфля» Ів Жаміака — Марія, дружина Матуфля
  • 1962 — «Створивши диво» Вільяма Гібсона — Тітонька Ів
  • 1963 — «Перед вечерею» Віктора Розова — Марія Іванівна
  • Тисячу дев'ятсот шістьдесят чотири — «Двадцять років потому» Михайла Свєтлова — Берта Кузмінічна
  • 1 964 — «Олов'яні кільця» Тамари Габбе — Януарія — королева фазанів і павичів
  • 1 964 — «Тінь» Євгена Шварца — Друга жінка
  • Тисяча дев'ятсот шістьдесят-п'ять — «На всякого мудреця досить простоти» А. Н. Островського — Мамаєва
  • 1965 — «Гусяче перо» Семена Лунгіна — учитель Василиса Федорівна
  • 1966 — «Варшавський набат» Вадима Коростилёва Режисер: Н. М. Шейко — Перша жінка
  • Тисяча дев'ятсот шістьдесят сім — «Перший день» Володимира Маяковського — «театральна імпровізація»
  • 1968 — «Звичайна історія» за романом Івана Гончарова Віктора Розова — Марія Михайлівна Любецька, досвідчена жінка
  • 1969 — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Жінка, яка нібито викликала бурю
  • 1970 — «Дівчинка і квітень» Тамари Ян — Варвара — старша; Анна Петрівна
  • 1972 — «Валентин і Валентина» Михайла Рощина — Мати Валентини
  • 1973 — «Брат Альоша» за романом Федора Достоєвського Віктора Розова — Баба
  • 1973 — «Ситуація» Віктора Розова — Пелагея Лєскова
  • 1974 — «Різні наспіви» З. Халафяна — Сатен
  • 1976 — «Ніч після випуску» Володимира Тендрякова — Зоя Володимирівна
  • Тисячі дев'ятсот сімдесят шість — «Ніна» Андрія Кутерніцкого — Надія Пилипівна
  • 1978 — «Зупиніть Малахова!» Валерія Аграновського — Шеповалова
  • Тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять — «Історія одного замаху» Семена Лунгіна і Іллі Нусинова — Бабка Купчика
  • 1 982 — «Лісовик» А. П. Чехова — Войницька
  • 1 984 — «Снігова королева» за п'єсою Євгена Шварца — бабуся Герди і Кея
  • Тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять — «Том Сойєр» за романом Марка Твена — Вдова Дуглас
  • 1986 — «Гекльберрі Фінн» за романом Марка Твена — Саллі

Примітки

ред.
  1. Rīgas Balss, 30.06.2005
  2. «Латвийская Советская энциклопедия», главная редакция энциклопедий. — Рига, 1985

Література і джерела

ред.
  • Teātris un kino biogrāfijās: Enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999. — (Latvija un latvieši). 2.sēj. К-Ņ. — 2002. — 462 lpp.: Il. ISBN 9984-00-331-0(латис.)