Карпова Ганна Самійлівна
Га́нна Самі́йлівна (Хана Шмулівна) Лувіщу́к (рос. Анна Самойловна Лувищук; у шлюбі — Ка́рпова; * 1883, Кам'янець-Подільський — 1968, Москва) — російська революціонерка. Дружина революціонера, організатора радянської хімічної промисловості Льва Карпова. Мати радянських учених Володимира Карпова та Юрія Карпова.
| Карпова Ганна Самійлівна | |
|---|---|
| Народилася |
20 серпня 1883 або 1883 Кам'янець-Подільськ, Російська імперія |
| Померла |
1968 Москва, СРСР |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна |
 СРСР Російська імперія |
| Діяльність | революціонерка, історик |
| Заклад | Московський інститут філософії, літератури, історії |
| У шлюбі з | Карпов Лев Якович |
| Діти | Карпов Юрій Львович і Карпов Володимир Львович |
| Нагороди |
  |
Біографічні відомості ред.
Народилася 1883 року (за іншими даними — 8 серпня (20 серпня за новим стилем) 1881 року) в Кам'янці-Подільському. Сестра Євгенії Самійлівни Шліхтер (до шлюбу — Лувіщук). 1900 року в рідному місті закінчила Маріїнську жіночу гімназію [1].
За революційну діяльність Лувіщук декілька разів заарештовували.
У радянський час перебувала на керівних посадах. У 1921—1922 роках керувала роботою губполітпросвіти, з 1922 до 1926 року завідувала агітпропом Краснопресненського районного комітету партії. З 1929 до 1935 року була ректоркою Московських обласних курсів марксизму, пізніше реорганізованих в обласний Комуністичний університет, а потім — у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу. У 1935—1940 роках очолювала Московський інститут філософії, літератури, історії (МІФЛІ).
Доктор історичних наук Юрій Павлович Шарапов-Антонов, який у 1937—1941 роках навчався на історичному факультеті МІФЛІ, 1990 року згадував: «Ректором Інституту тоді була Ганна Самійлівна Карпова, член партії з 1904 року. Коли нас виключали з ВЛКСМ за те, що арештовували наших батьків і матерів, вона була безсильна проти Сокольницького райкому комсомолу. Але за весь час аж до 1940 року, поки її не зняли з роботи, вона не дала виключити з інституту жодного сина, жодної доньки репресованих батьків, посилаючись на конституційне право на освіту…» [2] Літературознавець Віталій Озеров, випускник МІФЛІ 1940 року, писав: «Репресії зачепили й ІФЛІ, хоча, можливо, менше, ніж інші виші (в цьому, безумовно, незабутня заслуга дуже авторитетного директора Ганни Самійлівни Карпової)» [3].
1940 року Ганну Карпову призначили директоркою Державного історичного музею в Москві [4]. Очолювала музей понад 20 років — до 1962 року, коли її на посаді змінив Василь Гаврилович Вержбицький [5].
Померла в червні 1968 року в Москві.
Нагороджена двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.
Примітки ред.
- ↑ Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія 1864—1919 [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Кара-Мурза Сергей. Год 1937-й: правда и домыслы // Красная звезда. — 2007. — 6 сентября. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 7 січня 2009.
- ↑ Виталий Озеров. Размышляя о пройденном пути // Вопросы литературы. — 1996. — № 6. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 12 січня 2009.
- ↑ Державний історичний музей. Хронологічний покажчик. 1938—1941 [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Державний історичний музей. Хронологічний покажчик. 1962 [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Карпова Анна Самойловна: Некролог // Правда. — 1968. — 21 июня.
Посилання ред.
- Російське генеалогічне дерево(рос.)
- База знань із генеалогії та суміжних тем [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Російська єврейська енциклопедія. Список персоналій. Літера К [Архівовано 4 червня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Нина Елина. Яша Додзин — чекист [Архівовано 21 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Карпова Ірина. Історія сім'ї Карпових. Сімейна хроніка [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)