Карпова Ганна Самійлівна

історикиня

Га́нна Самі́йлівна (Хана Шмулівна) Лувіщу́к (рос. Анна Самойловна Лувищук; у шлюбі — Ка́рпова; * 1883, Кам'янець-Подільський — 1968, Москва) — російська революціонерка. Дружина революціонера, організатора радянської хімічної промисловості Льва Карпова. Мати радянських учених Володимира Карпова та Юрія Карпова.

Карпова Ганна Самійлівна
Народилася 20 серпня 1883(1883-08-20) або 1883
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Померла 1968
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність революціонерка, історик
Заклад Московський інститут філософії, літератури, історії
У шлюбі з Карпов Лев Якович
Діти Карпов Юрій Львович і Карпов Володимир Львович
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Біографічні відомості ред.

Народилася 1883 року (за іншими даними — 8 серпня (20 серпня за новим стилем) 1881 року) в Кам'янці-Подільському. Сестра Євгенії Самійлівни Шліхтер (до шлюбу — Лувіщук). 1900 року в рідному місті закінчила Маріїнську жіночу гімназію [1].

За революційну діяльність Лувіщук декілька разів заарештовували.

У радянський час перебувала на керівних посадах. У 1921—1922 роках керувала роботою губполітпросвіти, з 1922 до 1926 року завідувала агітпропом Краснопресненського районного комітету партії. З 1929 до 1935 року була ректоркою Московських обласних курсів марксизму, пізніше реорганізованих в обласний Комуністичний університет, а потім — у Вищу комуністичну сільськогосподарську школу. У 1935—1940 роках очолювала Московський інститут філософії, літератури, історії (МІФЛІ).

Доктор історичних наук Юрій Павлович Шарапов-Антонов, який у 1937—1941 роках навчався на історичному факультеті МІФЛІ, 1990 року згадував: «Ректором Інституту тоді була Ганна Самійлівна Карпова, член партії з 1904 року. Коли нас виключали з ВЛКСМ за те, що арештовували наших батьків і матерів, вона була безсильна проти Сокольницького райкому комсомолу. Але за весь час аж до 1940 року, поки її не зняли з роботи, вона не дала виключити з інституту жодного сина, жодної доньки репресованих батьків, посилаючись на конституційне право на освіту…» [2] Літературознавець Віталій Озеров, випускник МІФЛІ 1940 року, писав: «Репресії зачепили й ІФЛІ, хоча, можливо, менше, ніж інші виші (в цьому, безумовно, незабутня заслуга дуже авторитетного директора Ганни Самійлівни Карпової)» [3].

1940 року Ганну Карпову призначили директоркою Державного історичного музею в Москві [4]. Очолювала музей понад 20 років — до 1962 року, коли її на посаді змінив Василь Гаврилович Вержбицький [5].

Померла в червні 1968 року в Москві.

Нагороджена двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями.

Примітки ред.

  1. Кам'янець-Подільська Маріїнська жіноча гімназія 1864—1919 [Архівовано 11 березня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Кара-Мурза Сергей. Год 1937-й: правда и домыслы // Красная звезда. — 2007. — 6 сентября. Архів оригіналу за 11 листопада 2007. Процитовано 7 січня 2009. 
  3. Виталий Озеров. Размышляя о пройденном пути // Вопросы литературы. — 1996. — № 6. Архів оригіналу за 31 жовтня 2013. Процитовано 12 січня 2009. 
  4. Державний історичний музей. Хронологічний покажчик. 1938—1941 [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Державний історичний музей. Хронологічний покажчик. 1962 [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.](рос.)

Література ред.

  • Карпова Анна Самойловна: Некролог // Правда. — 1968. — 21 июня.

Посилання ред.