Вікіпедія

Каролін Грем Гансен

норвезька футболістка

Каролін Грем Гансен (норв. Caroline Graham Hansen; нар. 18 лютого 1995, Осло, Норвегія) — норвезька футболістка, флангова півзахисниця іспанського клубу «Барселона».

Ф
Каролін Гансен
Каролін Гансен
Каролін Гансен
Каролін Гансен у 2015 році
Особисті дані
Повне ім'я Каролін Грем Гансен
Народження 18 лютого 1995(1995-02-18) (29 років)
  Осло, Норвегія
Зріст 178 см
Вага 60 кг
Громадянство Норвегія Норвегія
Позиція флангова півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб Іспанія «Барселона»
Номер 10
Юнацькі клуби
Норвегія «Люн»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010—2013 Норвегія «Стабек» 71 (32)
2013 Швеція «Тиреше» 7 (3)
2014 Норвегія «Стабек» 9 (2)
2014—2019 Німеччина «Вольфсбург» 88 (29)
2019—донині Іспанія «Барселона» 65 (24)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2009—2010
2009—2010
2010—2011
2011—2012
2012
2011—донині 		Норвегія Норвегія WU-15
Норвегія Норвегія WU-16
Норвегія Норвегія WU-17
Норвегія Норвегія WU-19
Норвегія Норвегія WU-20
Норвегія Норвегія 		3 (0)
11 (5)
5 (1)
14 (5)
7 (3)
97 (44)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 1 січня 2023.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 13 липня 2022.

Клубна кар'єра ред.

«Люн» ред.

Народилася та виросла в Осло[8], до 15-річного віку виступала за «Люн». У складі команди U-16 виграла кубок Норвегії.

«Стабек» ред.

У серпні 2010 року перейшла у «Стабек», того ж тижня дебютувала в Топсерієн, вийшовши на поле на 73-й хвилині поєдинку проти «Донна». Каролін відзначилася головою передачею, а «Стабек» здобув перемогу з рахунком 3:0[9]. А після перемоги в останньому турі над «Тронгейм-Орн» (3:0) разом зі «Стабеком» виграла норвезький чемпіонат. У 2011 році допомогла команді обіграти в фіналі кубку Норвегії «Роа». Гансен допомогла зрівняти рахунок у додатковий час точною передачею на Катрін Педерсен, проте в серії післяматчевих пенальті стала єдиною гравчинею «Стабека», яка не реалізувала удар в серії післяматчевих пенальті[10].

«Тиреше» ред.

 
Каролін Гансен під час виступів за «Тиреше» в 2013 році

У серпні 2013 року Гансен підписала контракт зі «Тиреше» з чемпіонату Швеції[11]. У другій частині сезону виходила на поле в стартовому складі в 5-и матчах (з 7-и загалом), в яких відзначилася 3-а голами[12]. Також допомогла «Тиреше» потрапити до 1/4 фіналу жіночої Ліги чемпіонів 2013/14.

У січні 2014 року Гансен повернулася до «Стабека», щоб закінчити середню школу, оскільки не отримала необхідних оцінок у Швеції. За нею продовжували спостерігати декілька провідних європейських клубів й у червні 2014 року Каролін планувала залишити команду по завершенні навчання. Зрозумівши, що футболістки не заробляють достатньо грошей, щоб вийти на пенсію, Гансен планувала власну кар'єру по завершенні футбольної кар'єри. У «Стабеку» Каролін поєднувала виступи в жіночому чемпіонату Норвегії з тренерською діяльністю юнацьких чоловічих команд[13].

«Вольфсбург» ред.

 
Гансен під час виступів за німецький «Вольфсбург» у 2018 році.

8 травня 2014 року німецький «Вольфсбург» оголосив про підписання з Каролін 2-річного контракту[14]. Норвезькі ЗМІ заявили, що її річна зарплата становить близько 100 000 фунтів стерлінгів[15].

Разом з «Вольфсбургом» у 2016 та 2018 роках виходила до фіналу жіночої Ліги чемпіонів, в якій в обох випадках німецький клуб поступався «Ліону». А в сезонах 2016/17 та 2018/19 років «Вольфсбург» поступався «Ліону» в 1/4 фіналу Ліги чемпіонів.

«Барселона» ред.

У травні 2019 року підписала 2-річний контракт з «Барселоною»[16].

Кар'єра в збірній ред.

У 2011 році 16-річна Гансен виступала за дівочу збірну Норвегії WU-19, у складі якої дійшла до фіналу чемпіонату Європи WU-19 2011 року, де норвежки поступилися збірній Німеччини. Гансен також брала участь у чемпіонату світу WU-20 2012 в Японії, де збірна Норвегії дісталася 1/4 фіналу[17].

У листопаді 2011 року дебютувала за головну жіночу збірну країни в поєдинку проти Бельгії[18]. У червні 2011 року відзначилася дебютним голом у переможному (11:0) поєдинку проти Болгарії, окрім цього відзначилася 5-а гольовими передачами в тому матчі[19].

Каролін потрапила до списку гравців збірної Норвегії, яких викликав досвідчений тренер Евен Пеллеруд для участі в жіночому чемпіонаті Європи 2013 року[20]. Флангова півзахисниця Хансен та юна нападниця Ада Хегерберг були одними одними з провідних гравчинь норвезької команди, яка вийшла до фіналу турніру[21][22]. У фінальному матчі на Френдз Арена на 61-й хвилині поєдинку Хансен заробила пенальті після порушення правил з боку Саскії Бартусяк, проте німецька воротарка Надін Ангерер відбила свій другий пенальті в тому поєдинку. А гол Ані Міттаг приніс німецькій збірній 6-й поспіль чемпіонський титул[23].

Не змогла зіграти на чемпіонаті світу 2015 року, оскільки не встигла вчасно відновитися від важкої травми коліна, через що була виключена зі списку гравчинь, які поїхали на мундіаль[24].

Потрапила до списку кандидаток на поїздку на чемпіонат Європи 2017 року.

У 2019 році стало відомо, що вона представлятиме Норвегію на чемпіонаті світу 2019 року[25]. Допомогла норвежкам дійти до 1/4 фіналу, де вони поступилися Англії[26].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на 12 січня 2022
Клуб Сезон Дивізіон Ліга Кубок1 Континентальний2 Загалом
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Стабек» 2010 Топсерієн 7 1 0 0 0 0 7 1
2011 19 8 2 0 2 0 23 8
2012 21 7 5 4 3 0 29 11
2013 15 10 2 2 0 0 17 12
Загалом 62 26 9 6 5 0 76 32
«Тиреше» 2013 Дамалльсвенскан 7 3 1 0 4 0 12 3
Загалом 7 3 1 0 4 0 12 3
«Стабек» 2014 Топсерієн 9 2 1 1 0 0 10 3
Загалом 9 2 1 1 0 0 10 3
«Вольфсбург» 2014–15 Бундесліга 17 7 4 2 6 2 27 11
2015–16 13 6 2 2 4 3 19 11
2016–17 16 6 3 1 4 1 23 8
2017–18 20 2 3 3 8 2 31 7
2018–19 22 8 4 4 6 2 27 12
Загалом 88 29 16 12 28 10 132 51
«Барселона» 2019–20 Прімера 14 7 3 2 6 0 25 10
2020–21 23 8 1 0 9 3 34 11
2021–22 12 4 0 0 4 0 16 4
Загалом 49 19 4 2 19 3 75 25
Усього за кар'єру 215 79 31 21 56 13 305 114

Голи за збірну ред.

Станом на 10 березня 2020
Гол Дата Місце Суперник Результат Змагання
1. 16 червня 2012 Сарпсборг, Сарпсборг, Норвегія   Болгарія 11–0 кваліфікація жіночого чемпіонату Європи 2013
2. 6 березня 2013 Муніципальний стадіон Бела-Вішта, Портімау, Португалія   Португалія 0–2 Кубок Алгарве 2013
3. 7 липня 2013 Меллос, Мосс, Норвегія   Росія 2–3 Товариський матч
4.
5. 25 вересня 2013 Уллевол, Осло, Норвегія   Бельгія 4–1 кваліфікація чемпіонату світу 2015
6. 26 жовтня 2013 Сарпсборг, Сарпсборг, Норвегія   Албанія 7–0
7.
8.
9. 30 жовтня 2013 Крас стадіон, Волендам, Нідерланди   Нідерланди 1–2
10. 14 червня 2014 Бранн, Берген, Норвегія   Греція 6–0 кваліфікація чемпіонату світу 2015
11. 13 September 2014 Ніко Дована, Дуррес, Албанія   Албанія 0–11
12.
13. 22 січня 2016 Ла-Манга Клуб Футбол, Ла-Манга, Іспанія   Румунія 0–6 Товариський матч
14. 9 березня 2016 Ваудестейн, Роттердам, Нідерланди   Швейцарія 2–1 кваліфікація Олімпійських ігор 2016
15. 15 вересня 2016 Акер, Молде, Норвегія   Казахстан 10–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2017
16. 15 вересня 2017 Фредерікстад, Фредерікстад, Норвегія   Північна Ірландія 4–1 кваліфікація чемпіонату світу 2019
17. 19 вересня 2017 Сарпсборг, Сарпсборг, Норвегія   Словаччина 6–1
18.
19. 28 листопада 2017 Муніципальний стадіон Марбельї, Марбелья, Іспанія   Канада 3–2 Товариський матч
20. 10 квітня 2018 Шемрок Парк, Портадаун, Північна Ірландія   Північна Ірландія 0–3 кваліфікація чемпіонату світу 2019
21.
22. 12 червня 2018 Вікінг, Ставангер, Норвегія   Ірландія 1–0
23. 17 січня 2019 Ла-Манга Клуб Футбол, Ла-Манга, Іспанія   Шотландія 1–3 Товариський матч
24.
25. 6 березня 2019 Ештадіу Бела-Вішта Парчел, Алгарве, Португалія   Польща 0–3 Кубок Алгарве 2019
26. 17 червня 2019 Огюст Делон, Реймс, Франція   Південна Корея 1–2 Чемпіонат світу 2019
27. 30 серпня 2019 Сів'є, Белфаст, Північна Ірландія   Північна Ірландія 0–6 кваліфікація чемпіонату Європи 2021
28.
29.
30. 3 вересня 2019 Бранн, Берген, Норвегія   Англія 2–1 Товариський матч
31. 4 жовтня 2019 Борисов-Арена, Борисов, Білорусь   Білорусь 1–7 кваліфікація чемпіонату Європи 2021
32.
33. 8 жовтня 2019 Торсволлюр, Торсгавн, Фарерські острови   Фарерські острови 0–13
34.
35.
36. 8 листопада 2019 Вікінг, Ставангер, Норвегія   Північна Ірландія 6–0
37.
38. 10 березня 2020 Алгарве, Фару, Португалія   Нова Зеландія 2–1 Кубок Алгарве 2020


Досягнення ред.

«Стабек»
  •   Топпсерієн
    •   Чемпіон (2): 2010, 2013
  •   Кубок Норвегії
    •   Володар (3): 2011, 2012, 2013
«Вольфсбург»

Примітки ред.

  1. ↑ а б FBref
  2. ↑ а б Soccerway
  3. ↑ а б https://haxthaus.com/football-players/caroline-graham-hansen/ / Haxthaus
  4. ↑ https://www.fcbarcelona.com/en/football/womens-football/players/1260337/caroline-graham-hansen / FC Barcelona
  5. ↑ Soccerdonna — 2010.
  6. ↑ worldfootball.net
  7. ↑ https://web.archive.org/web/20151223005302/https://www.vfl-wolfsburg.de/info/frauen/kader/mittelfeld/caroline-graham-hansen.html / Hrsg.: VfL Wolfsburg
  8. ↑ Norway Mediaguide 2013 (PDF). Football Association of Norway. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 9 серпня 2013. Процитовано 18 січня 2014.
  9. ↑ Match report Stabæk-Donn, retrieved 18 September 2013
  10. ↑ Match report, 2011 Cup Final, retrieved 18 September 2013. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 19 жовтня 2012.
  11. ↑ Graham Hansen valgte svensk klubb. Dagbladet (Norwegian) . Oslo. 8 серпня 2013. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 16 жовтня 2013.
  12. ↑ Caroline Graham Hansen (Swedish) . Swedish Football Association. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 18 січня 2014.
  13. ↑ Hoel, Yasmin Sunde; Pedersen, Kaj (6 січня 2014). Graham Hansen bryter med storklubb – skal trene med Stabæk-herrene. NRK (Norwegian) . Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 6 січня 2014.
  14. ↑ Verstärkung aus Oslo. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 9 травня 2014.
  15. ↑ Caroline Graham Hansen [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.] Article in English with further references
  16. ↑ Caroline Graham Hansen reinforces Barça Women's team. www.fcbarcelona.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
  17. ↑ FIFA U-20 Women's World Cup Japan 2012 List of Players Norway (PDF). FIFA. Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 23 вересня 2013.
  18. ↑ Juvet, Jo (21 червня 2013). Teenage talent Hansen backs Norway blend. uefa.com. UEFA. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  19. ↑ Aas, Erlend Marius (18 червня 2012). LAR IKKE ALL SKRYTEN GÅ TIL HODET. Oslo: NFF. Архів оригіналу за 19 червня 2012. Процитовано 18 червня 2012.
  20. ↑ Aarre, Eivind (13 червня 2013). Pellerud 'excited' by Norway squad. uefa.com. UEFA. Архів оригіналу за 2 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  21. ↑ Lindmark, Stig (27 липня 2013). Hansen och Hegerberg – norska tonårsstjärnor (Swedish) . Swedish Football Association. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  22. ↑ Harrison, Wayne (29 липня 2013). Reporters' pick of UEFA Women's EURO 2013. uefa.com. UEFA. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  23. ↑ Burke, Chris (28 липня 2013). Angerer the hero as Germany make it six in a row. uefa.com. УЄФА. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 січня 2014.
  24. ↑ Caroline G Hansen ruled out of Norway squad with knee injury. Women's Soccer United. 19 травня 2015. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016.
  25. ↑ Caroline GRAHAM HANSEN. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 19 березня 2020.
  26. ↑ Norway 0-3 England: Women's World Cup quarter-final – as it happened. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каролін_Грем_Гансен&oldid=41763188