Карло II Токко (італ. Carlo II Tocco, грец. Κάρολος Β΄ Τόκκος; д/н — 1448) — 14-й володар Епірського деспотату в 14291448 роках.

Карло II Токко
Народився 15 століття
Закінф, Zakynthos Municipalityd, Іонічні острови, Іонічні острови, Греція
Помер 1448
Арта, Artaion Municipalityd, Arta Regional Unitd, Епір, Греція
Країна Byzantine imperial flag, 14th century according to portolan charts.png Візантійська імперія
Діяльність аристократ
Титул граф[d]
Посада Count palatine of Cephalonia and Zanted
Рід Tocco familyd
Батько Леонардо II Токко
Брати, сестри Магдалена Токкоd і Creusa Toccod
У шлюбі з Raimondina Ventimigliad[1]
Діти Леонардо III Токко і Антоніо Токко
Coa fam ITA di tocco.jpg

ЖиттєписРедагувати

Походив з неаполітанського шляхетського роду Токко. Син Леонардо II, пфальцграфа Кефалонії та Закінфу. Народився на Закінфі. 1414 або 1418 року помирає батько. З цього часу виховувався при дворі стрйика Карло I, деспота Епіру. 1424 року оголошений його спадкоємцем.

1429 року після смерті стрийка успадкував владу в Епірі і пфальцграфстві. Втім невдовзі проти Карло II повстали стриєчні брати — незаконнонародженим сини Карло I на чолі із Мемноне. Спочатку пропонувалося посередництво морейського деспота Костянтина Палеолога у суперечці, втім невдало. Тому повсталі звернулися за допомогою до османського султана Мурада II, який відправив загін під орудою Кара-Сінан-паши. Для протидії останньому звернувся по допомогу до арагоно-сицилійського короля Альфонсо V. той відправив військо на чолі із Джованні Вентімілья, маркізом Герачі. Втім незважаючи на спротив християн османи 1430 року зайняли Яніну. Водночас морейський деспот Феодор II Палеолог зайняв місто Патри.

За рішенням султана Епірський деспотат було розділено: південну частину зі столицею в місті Арта отримав Карло II, що визнав зверхність Османської імперії, зобов'язавшись сплачувати до султанської скарбниці данину в 500 дукатів і платити 500 дукатів кожному щойнопризначеному казабею Яніни. Супернику Карло II — Мемноне Токко — було передано оволоділи Акарнанію, Яніна увійшла до складу держави османів, де першим казабеєм став Ерколе Токок, що навернувся в іслам. Втім Карло Токко не полишав спроб протидіяти Османській державі.

Карло II Токко звернувся по допомогу до Венеціанської республіки, громадянином якої був. 1433 року призначається почесним членом Великої ради Венеції.

1447 року султанські війська вдерлися до Акарнінаії. Карло II Токко помер в жовтні 1448 року невдовзі після подорожі до Італії, де намагався дістати допомогу у боротьбі з османами. Йому успадковував син Леонардо III Токко.

РодинаРедагувати

1. Дружина — Рамондіна, донька Джованні Вентімільї, маркиза Герачі

Діти:

2. Дружина — донька муріка Буа Шпати, деспота Арти

дітей не було

ДжерелаРедагувати

  • Setton, Kenneth M. (1978). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume II: The Fifteenth Century. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-127-2.
  • Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-08260-5.
  • Nicol, Donald MacGillivray (2010), The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-13089-9
  • Zečević, Nada (2014). The Tocco of the Greek Realm: Nobility, Power and Migration in Latin Greece (14th-15th centuries). Belgrade: Makart. ISBN 9788691944100.
  1. Wikipedia — 2001.