Відкрити головне меню

А́рта (грец. Άρτα) — місто в Греції, друге за величиною в Епірі, столиця однойменного ному Арта.

Арта
Άρτα
Міст в Арті візантійської доби
Міст в Арті візантійської доби
Арта. Карта розташування: Греція
Арта
Арта
Координати: 39°09′ пн. ш. 20°59′ сх. д. / 39.150° пн. ш. 20.983° сх. д. / 39.150; 20.983
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Епіру і Західної Македонії
Периферія Епір
Периф. одиниця Арта
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Епір
 - Ном Арта
Розташування на мапі ному 
Dimos Arteon.png
Уряд
 - мер Панайотіс Економідіс
Площа
 - Повна 47,973 км²
Висота над р.м. 30 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 23 863
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 471 00
Телефонний код(и) 26810
Авто ΑΤ
Веб-сайт: www.arta.gr

Зміст

ІсторіяРедагувати

Перше поселення в районі сучасного міста було засноване у 9 столітті до н. е. Згодом у 7 столітті до н. е. коринфяни назвали утворене тут місто Амбракією.

У 295 до н. е. епірський цар Пірр, а також правитель молосців, переніс столицю свого царства до Амвракії. Неодноразово на місто нападали римляни, зрештою 146 до н. е. місто стало частиною Римської імперії, а сама провінції Епір була перейменована лат. Epirus vetus — Старий Епір, щоб відрізнити його від Нового Епіру на сході. Перша згадка саме про місто Арта датується 1082 роком.

У 1204 після падіння Константинополя під натиском хрестоносців, він став столицею держави Епірського деспотату. Деспотат сягав Дурреса і включав всю північно-західну Елладу, Фессалію та північно-західну Македонію. Його засновником був Михайло І Комнін (1205—1215), родич візантійської династії Комнінів. Згодом послідовно змінювались «господарі» міста: італійська династія Орсіні (1318—1337), Сербська імперія (1337 — 1359), албанські (1359—1416) та італійські правителі (Карл II Токко, Леонардо III Токко).

Османи завоювали Арту 1449 року та перейменували на Нарди́. 1717 року місто окупували венеціанці, 1797 року — французи. Труки повторно завоювали Арту 1799 р. Приєднання міста до незалежної Греції відбулось 1881 року на умовах укладеного між Туреччиною та Грецією Берлінського трактату.

НаселенняРедагувати

Рік Населення
1981 20,004
1991 23,710
2001 23,863

ПерсоналіїРедагувати

ПриміткиРедагувати