Відкрити головне меню

Олександр Микитович Карасьов (17 серпня 1916(19160817) — пом. 14 березня 1991) — радянський льотчик-ас, брав участь у Другій світовій війні та війні у Кореї (1950—1953). Герой Радянського Союзу(1943).

Олександр Микитович Карасьов
рос. Александр Никитович Карасёв
KarasevAldrNikit-1-.jpg
Народження 17 серпня 1916(1916-08-17)
Владикавказ Терської області
Смерть 14 березня 1991(1991-03-14) (74 роки)
Чернігів
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Винищувальна авіація
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби 1937—1968
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank general-major infobox.svg Генерал-майор авіації
Командування 523-й винищувальній авіаційний полк, Q21195488? і Луганське вище військове авіаційне училище штурманів
Війни / битви
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Карасьов Олександр Микитович у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 17 серпня 1916 року в місті Владикавказі Терської області, нині столиці Республіки Північна Осетія — Аланія, в родині муляра. Закінчив 7 класів і школу ФЗУ за професією «токар по металу», працював токарем на швейній фабриці імені С. М. Кірова.

У Червоній Армії з грудня 1937 року. був призваний на строкову службу, служив мотористом в ВПС Північно-Кавказького військового округу. У квітні 1940 року направлений на навчання. В грудні 1940 року закінчив Нахічеванську військово-авіаційну школу, в 1941 році — Батайську військово-авіаційну школу пілотів.

Участь у Другій світовій війніРедагувати

Перший бій провів 26 червня 1941 року у складі 282-го винищувального авіаційного полку ВПС Південного фронту. З серпня 1941 року був льотчиком, з вересня — командиром ланки 5-й окремій авіаційній ескадрильї ППО Південного фронту. З листопада 1941 року — командир ланки 248-го винищувального авіаполку, з квітня 1942 року на тій же посаді в 164-му винищувальному авіаполку. У липні 1942 року А. Н. Карасьов був призначений в 6-й винищувальний авіаційний полк 8-ї повітряної армії. Брав участь в боях з захисту Сталінграда, збивши 6 серпня два літаки противника.

В числі найкращих льотчиків-винищувачів 8-ї повітряної армії, у вересні 1942 року був переведений до 9-го гвардійського винищувального полку. Літав в в першій ескадрильї А. В. Алелюхіна, спочатку льотчиком, з січня 1943 — командиром ланки, з серпня 1943 — заступником командира ескадрильї, з листопада 1943 — командиром ескадрильї, з січня 1944 року — помічником командира полку з повітряно-стрілецької службі. В боях за Сталінград в складі цього полку Карасьов виконав 120 бойових вильотів, провів 35 повітряних боїв, в яких особисто збив шість літаків супротивника.

До боїв за Ростов він вже мав два ордени Червоного Прапора. A 1 квітня Указом Президії Верховного Сонета СРСР гвардії старший лейтенант Карасьов був визнаний гідним вищої нагороди Батьківщини — ордена Леніна. Після «Як», влітку 1943 року, перевчився на винищувач Р-39 «Аерокобра».

10 травня 1943 командир ланки 9-го гвардійського винищувального авіаційного полку, гвардії старший лейтенант Карасьов А. Н. був представлений до звання Героя Радянського Союзу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 гвардії старшому лейтенанту Карасьов Олександру Микитовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1138).

5 листопада 1943 Карасьова було присвоєно чергове військове звання капітана, а 25 лютого 1944 він став майором.

7 квітня 1944 майор Карасьов А. Н. з бойового завдання не повернувся … Йому довелося вступити в бій з п'ятьма «Мессершмітт» Bf-109. Майстерно маневруючи, він збив один ворожій літак, а другий підбив. Але й сам був збитий. Охоплений полум'ям, його літак впав на зайнятій ворогом території в Криму …

До цього часу на бойовому рахунку А. Н. Карасьова було більше 380 бойових вильотів і 112 повітряних боїв, в яких він збив 23 літака ворога особисто і 9 — в групі. Відважний льотчик залишився живий, але у несвідомому стані він був узятий в полон. Утримувався в севастопольській в'язниці, потім пройшов ряд концтаборів. Кілька разів збігав, але безуспішно. 8 травня 1945 табір Маутхаузен, в якому знаходився А. Н. Карасьов, звільнили радянські війська.

Післявоєнна кар'єраРедагувати

Спецперевірку проходив в офіцерському фільтраційному таборі при 12-й запасній стрілецькій бригаді Південно-Уральського військового округу. В листопаді 1945 року перевірку була завершена, йому було повернуто всі нагороди, і він залишився служити у Військово-повітряних силах. У січні 1946 року повернувся в свій 9-й гвардійський винищувальний авіаполк. З червня 1946 року — льотчик-інспектор з техніки пілотування 303-й ВАД в Білоруському військовому окрузі, яка в червні 1950 року в повному складі перекинута в Приморський військовий округ і передана до складу 54-ї повітряної армії. В січні 1951 року призначений командиром 523-го ВАП в цій дивізії. Освоїв реактивні винищувачі Як-15 та МіГ-15.

Участь у війні в КореїРедагувати

У березні 1951 року полк перекинутий в Північний Китай, почалося урядове відрядження. На цій війні знову проявив себе не тільки особисто відважним повітряним бійцем (першим відкрив бойовий рахунок свого полку в повітряному бою 18 червня 1951), а й умілим та грамотним командиром. В жовтні 1951 був призначений заступником командира 303-й ВАД і потім в бойових вильотах майже не брав участь, залишаючись в Китаї до лютого 1952 року. Полковник А. Н. Карасьов став найрезультативнішим з ветеранів Другої Світової війни, Героїв Радянського Союзу, які воювали в Кореї.

Здійснив 112 бойових вильотів на МіГ-15біс, в повітряних боях знищив особисто 7 літаків. Був представлений до звання двічі Героя Радянського Союзу, але в Москві нагорода замінена на орден Леніна.

Список повітряних перемогРедагувати

Дата повітряного бою Кількість і тип
збитих ворожих літаків
(особисто/в групі)
Район повітряного бою
23.07.1942 1/7 Dornier Do-17 Варламовський
06.08.1942 1 Ме-109 на південний захід від Аксай
06.08.1942 1 Ме-109 на захід від Аксай
07.08.1942 1/2 Ме-109 на північній схід від Абганерово
13.08.1942 1 Ме-109 на північ від х. Березовський
20.08.1942 1 Ме-109 Котлубань
20.08.1942 1 Ме-109 Котлубань
17.12.1942 1 Ме-109 Капкінський
30.01.1943 1 Junkers Ju-88 на захід від Велика Таловка
22.03.1943 1 Junkers Ju-87 на північний захід від Азова
22.03.1943 1 Ме-109 Батайськ
30.05.1943 1 Ме-109 Степанівка
29.06.1943 1 Junkers Ju-88 Ясіновський
16.07.1943 1 Ме-109 на захід від Куйбишево
17.07.1943 1 Junkers Ju-88 Куйбишево
19.07.1943 1 Ме-109 Амвросіївка
02.10.1943 1 Ме-109 на захід від Ворошіловка
05.10.1943 1 Ме-109 на південний захід Великий Токмак
01.11.1943 1 Junkers Ju-87 на північний захід від Армянськ
29.11.1943 1 Heinkel He-111 на захід від Дніпровка
30.11.1943 1 Heinkel He-111 Велика Білозірка
25.02.1944 1 Ме-109 на захід від Херсона
18.06.1951 F-86 Sabre Тейсю — Хакусен — Кіодзіо
24.06.1951 F-80 Ансю
19.09.1951 F-84 Дзюнсен — Сюкусен
19.09.1951 F-84 Дзюнсен — Сюкусен
19.09.1951 F-84 Дзюнсен — Сюкусен
26.09.1951 1 F-84 Кенкері
27.10.1951 1 B-29 на північний схід від Дзюнсен
Примітка: таблицю складено за даними джерел[1] и [2] .

Мирне життяРедагувати

Після повернення в СРСР, в жовтні 1952 року призначений командиром 303-й ВАД . З грудня 1957 — на навчанні, закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу в вересні 1958 року народження, а у вересні 1959 року він закінчив основний курс Військової академії Генерального штабу.

З вересня 1959 — начальник Ворошиловградського військово-авіаційного училища льотчиків. Після його закриття в у грудні 1960 році переведений начальником штабу — заступником начальника Чернігівського військового авіаційного училища льотчиків. З серпня 1968 генерал-майор авіації Карасьов А. Н. — в запасі.

Жив в місті Чернігові. Помер 14 березня 1991 року. Похований в Чернігові на Яцевському кладовищі.

 
Могила ГРС Карасьова, Чернігів

НагородиРедагувати

Герой Радянського Союзу — Медаль «Золота Зірка»

2 х Орден Леніна

3 х Орден Червоного Прапора

Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня

Орден Червоної Зірки

Медалі

Біографічні статтіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Быков М. Ю. Асы Великой Отечественной. Самые результативные летчики 1941—1945 гг. — М.: Яуза, 2007. ISBN 5-699-20526-8 (рос.)
  2. Сейдов И. Советские асы корейской войны. — М.: Фонд «Русские Витязи», 2010. (рос.)