Каракулинський район

Каракулинський район
рос. Каракулинский район; удм. Каракулино ёрос
Герб Каракулинського району	Прапор Каракулинського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Удмуртія
Утворений:	4 листопада 1926 року
Населення:	10450 осіб (2019)
Площа:	1192,56 км²
Густота населення:	8,76 осіб/км²
Телефонний код:	7-34132
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	село Каракулино
Сільських населених пунктів:	32
Влада
Голова місцевої думи:	Русінов Сергій Миколайович

Кара́кулинський район (удм. Каракулино ёрос) — муніципальний округ в складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Каракулино.

Географія ред.

Округ розташований на південному сході республіки.

Історія ред.

Каракулинський район був утворений у жовтні 1923 року як експериментальний, однак 1924 року ліквідований. Заново Каракулинський район утворений 4 листопада 1926 року у складі Уральської області, він мав площу 719,7 кв.верст, населення 27 165 осіб. В кінці 1931 року він був ліквідований і приєднаний до Сарапульського району. В лютому 1935 року район був відновлений, він складався з 70 населених пунктів, об'єднаних у 15 сільрад: Каракулинська, Марагінська, Ломовинська, Новоселовська, Колесниковська, Чегандинська, Ниргиндинська, Новопоселенновська, Кулюшевська, Грем'ячеська, Усть-Саклинська, Шумшорська, Черновська, Арзамасцевська, Вятська.

22 жовтня 1937 року район переданий до складу Удмуртської АРСР. Станом на 1941 рік населення району становило 23 622 особи в 67 населених пунктах. В роки Другої світової війни на фронт відправлено 30 % всього чоловічого населення, 75 % з яких загинули. 1941 року в райцентрі відкрито дитячий будинок для евакуйованих дітей, яким керував Певзнер Самуїл Маркович. В період 1950–1959 років відбулось укрупнення сільрад і з 15 колишніх утворено 7. В період із січня 1963 по 12 січня 1965 роки район був знову об'єднаний із Сарапульським районом. Станом на 1965 рік в межах району виділялись такі сільради: Каракулинська, Чегандинська, Ниргиндинська, Арзамасцевська, В'ятська, Галановська, Велико-Калмашинська.

2021 року Каракулинський район був перетворений у муніципальний округ зі збереженням старої назви, при цьому були ліквідовані усі сільські поселення^[1]:


Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Арзамасцевське сільське поселення	112,60	1062	882	708	Арзамасцево	5
Биргиндинське сільське поселення	67,89	809	737	695	Биргинда	2
Боярське сільське поселення	88,24	640	516	411	Боярка	2
Вятське сільське поселення	100,02	583	468	370	Вятське	1
Галановське сільське поселення	102,75	865	689	548	Галаново	2
Каракулинське сільське поселення	197,17	5193	4875	4331	Каракулино	6
Колесниковське сільське поселення	77,92	492	405	339	Колесниково	1
Кулюшевське сільське поселення	86,79	899	788	678	Кулюшево	3
Малокалмашинське сільське поселення	94,60	894	749	593	Малі Калмаші	2
Ниргиндинське сільське поселення	90,79	802	801	719	Ниргинда	3
Пінязьке сільське поселення	76,68	842	695	564	Пінязь	3
Чегандинське сільське поселення	97,11	754	625	494	Чеганда	2

Населення ред.

Населення округу становить 10450 осіб (2019^[2], 12230 у 2010^[3], 13835 у 2002^[4]).

У національному складі 75,2 % — росіяни, 17,3 % — марійці, 4,3 % — удмурти, 3,8 % — татари.

Населені пункти ред.


№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Арзамасцево	870	787
2	Биргинда	663	618
3	Боярка	509	420
4	Вятське	583	468
5	Галаново	700	559
6	Грем'ячево	138	103
7	Дубровка	66	40
8	Єндовка	126	86
9	Зуєві Ключі	32	44
10	Каракулино	5109	4814
11	Клестово	2	1
12	Колесниково	492	405
13	Котово	257	212
14	Кудекса	12	4
15	Кулюшево	398	324
16	Кухтіно	131	96
17	Малі Калмаші	850	733
18	Марагіно	1	1
19	Ниргинда	704	717
20	Новопоселенне	146	119
21	Первомайськ	4	2
22	Пінязь	326	288
23	Поповка	44	16
24	Ромашкино	50	40
25	Суханово	53	4
26	Сухарево	165	130
27	Усть-Більськ	18	29
28	Усть-Сакла	363	361
29	Чеганда	736	596
30	Черново	259	195
31	Шумшори	1	1
32	Юньга	27	17

Господарство ред.

Основу економіки округу складають нафтовидобувні підприємства (99 %), які видобувають 22 % всієї нафти республіки.

Примітки ред.

↑ http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105310005
↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика - сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
↑ Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)

Посилання ред.

На сайті Державної ради республіки
На офіційному сайті республіки^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Це незавершена стаття про Удмуртію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] ttp://publication.pravo.gov.ru/Document/View/1800202105310005

[rus-population2019-2] Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

[3] Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика - сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)

[rus-ud-lingvarium-4] Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)

[1]

[2]

[3]

[4]