Каракулинський район

Кара́кулинський район (удм. Каракулино ёрос) — район (йорос) в складі Удмуртської Республіки Росії. Адміністративний центр — село Каракулино.

Каракулинський район
рос. Каракулинский район
удм. Каракулино ёрос
Coat of Arms of Karakulino rayon (Udmurtia).png Flag of Karakulino rayon (Udmurtia).png
Герб Каракулинського району Прапор Каракулинського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Утворений: 4 листопада 1926 року
Населення: 10450 осіб (2019)
Площа: 1192,56 км²
Густота населення: 8,76 осіб/км²
Телефонний код: 7-34132
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: село Каракулино
Кількість сільських поселень: 12
Сільських населених пунктів: 32
Влада
Голова місцевої думи: Русінов Сергій Миколайович

ГеографіяРедагувати

Район розташований на південному сході республіки.

ІсторіяРедагувати

Вперше район був утворений у жовтні 1923 року як експериментальний, однак 1924 року ліквідований. Заново район утворений 4 листопада 1926 року у складі Уральської області, він мав площу 719,7 верст, населення 27 165 осіб. В кінці 1931 року він був ліквідований і приєднаний до Сарапульського району. В лютому 1935 року район був відновлений, він складався з 70 населених пунктів, об'єднаних у 15 сільрад: Каракулинська, Марагінська, Ломовинська, Новоселовська, Колесниковська, Чегандинська, Ниргиндинська, Новопоселенновська, Кулюшевська, Грем'ячеська, Усть-Саклинська, Шумшорська, Черновська, Арзамасцевська, Вятська.

22 жовтня 1937 року район переданий до складу Удмуртської АРСР. Станом на 1941 рік населення району становило 23 622 особи в 67 населених пунктах. В роки Другої світової війни на фронт відправлено 30 % всього чоловічого населення, 75 % з яких загинули. 1941 року в райцентрі відкрито дитячий будинок для евакуйованих дітей, яким керував Певзнер Самуїл Маркович. В період 19501959 років відбулось укрупнення сільрад і з 15 колишніх утворено 7. В період із січня 1963 по 12 січня 1965 роки район був знову об'єднаний із Сарапульським районом. Станом на 1965 рік в межах району виділялись такі сільради: Каракулинська, Чегандинська, Ниргиндинська, Арзамасцевська, В'ятська, Галановська, Велико-Калмашинська.

НаселенняРедагувати

Населення району становить 10450 осіб (2019[1], 12230 у 2010[2], 13835 у 2002[3]).

У національному складі 75,2 % — росіяни, 17,3 % — марійці, 4,3 % — удмурти, 3,8 % — татари.

Адміністративний поділРедагувати

 
АТП району

Район адміністративно поділяється на 12 сільських поселень, включає в себе 32 населених пункти:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені
пункти
Арзамасцевське сільське поселення 112,60 1062 882 708 Арзамасцево 5
Биргиндинське сільське поселення 67,89 809 737 695 Биргинда 2
Боярське сільське поселення 88,24 640 516 411 Боярка 2
Вятське сільське поселення 100,02 583 468 370 Вятське 1
Галановське сільське поселення 102,75 865 689 548 Галаново 2
Каракулинське сільське поселення 197,17 5193 4875 4331 Каракулино 6
Колесниковське сільське поселення 77,92 492 405 339 Колесниково 1
Кулюшевське сільське поселення 86,79 899 788 678 Кулюшево 3
Малокалмашинське сільське поселення 94,60 894 749 593 Малі Калмаші 2
Ниргиндинське сільське поселення 90,79 802 801 719 Ниргинда 3
Пінязьке сільське поселення 76,68 842 695 564 Пінязь 3
Чегандинське сільське поселення 97,11 754 625 494 Чеганда 2

Найбільші населені пунктиРедагувати

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
1 Каракулино 5 109 4 814
2 Арзамасцево 870 787
3 Малі Калмаші 850 733
4 Ниргинда 704 717
5 Биргинда 663 618
6 Чеганда 736 596
7 Галаново 700 559
8 Вятське 583 468
9 Боярка 509 420
10 Колесниково 492 405

ГосподарствоРедагувати

Основу економіки району складають нафтовидобувні підприємства (99 %), які видобувають 22 % всієї нафти республіки.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати