Капельшер (швед. Kapellskär, також Kappelskär) — гавань і порт на острові Родмансьо в муніципалітеті Норртельє, лена Стокгольм, приблизно за 90 кілометрів на північний схід від Стокгольма. Капельшер є найпівнічнішим портом Стокгольмської гавані і має важливе значення для пасажирських та вантажних перевезень до Фінляндії та Естонії.

Капельшер

Координати 59°43′17″ пн. ш. 19°03′52″ сх. д. / 59.721388890028° пн. ш. 19.06472222002777883° сх. д. / 59.721388890028; 19.06472222002777883Координати: 59°43′17″ пн. ш. 19°03′52″ сх. д. / 59.721388890028° пн. ш. 19.06472222002777883° сх. д. / 59.721388890028; 19.06472222002777883

Країна  Швеція
Адмінодиниця комуна Норртельє
Географічна зона Rådmansöd
Водойма Балтійське море
Офіційна мова шведська мова, фінська мова (комуна Норртельє)
GeoNames 2702002
OSM 397159 ·R (комуна Норртельє)
Офіційний сайт portsofstockholm.com/kapellskar/
Капельшер. Карта розташування: Швеція
Капельшер
Капельшер
Капельшер (Швеція)
Мапа
Гавань Капельшера
Маяки

Історія ред.

Завдяки своїй близькості до Оландських островів, Капельшер використовувався як корабельна гавань ще з середніх віків.[1] Перша згадка датується 1555 роком.[2]. Назва «Kapellskäret» у ті часи стосувалася місця, де у наші часи стоїть маяк, натомість нинішній Капельшер був островом Långön.[3]:59 У цьому місці 1719 року під час Північної війни відбувалася концентрація російського флоту, який у подальшому здійснював атаки на шведське узбережжя.

У середні віки на цьому місці стояла каплиця, можливо і назва походить від слова швед. kapell. 1894-го року у Капельшері з'явилося кладовище для тих, хто помер від епідемії холери; також тут знаходиться фамільне поховання Ridderstad på Riddersholm.[3]

У 18-му столітті на місті нинішнього Капельшера існувала «стара таверна», а на мисі (що був тоді островом) стояв постоялий двір — в середині 19-го століття він все ще існував, але став дуже занедбаним. Вирубана скеля на мисі датується 1752-м роком, коли Адольф Фредрік збирав тут свій флот перед плаванням до Фінляндії.[3]

На початку 20-го століття торгівля і товарообіг з Російською імперією постійно зростали. Через це були плани побудувати залізницю до порту Капельшер (який рідко замерзає взимку) від Стокгольма, з метою покращити транспортне сполучення. Перша світова війна завадила цим планам.[4]

1959-го року поромна компанія Viking Line відкрила сполучення з Фінляндією; шведським портом було обрано Gräddö. Наступного року порт змінився на Капельшер, а землю для порту арендували. 1979-го року збудовано новий автошлях E18, що з'єднав порт Капельшер зі Стокгольмом; 1981-го відкрито новий термінал. У 1991 році порт викуплено Стокгольмськими портами. 1993-го компанія Rederi AB Slites збанкрутувала і більшість морських перевезень припинилася до 1997-го, коли компанії Silja Line і Tallink відкрили вантажний рух; у 1998-му вантажні перевезення розпочала також FinnLink.

На День усіх Святих 1994-го року у Капельшері було поставлено дерев'яний хрест пам'яті загиблим у катастрофі порому «Естонія».[4]

Назва ред.

Назва Капельшер зустрічається вже у часи середньовіччя, і походить зі швед. kappel — каплиці, до якої заходили перед плаванням Аландським морем. Ще давніше слово писалося як cappel. Зустрічаються написання (і вимова) як Kapellskär, так і Kappelskär.[4]

Сьогодення ред.

Капельшер є найбільш північною гаванню Стокгольма, і приймає[коли?] близько половини всього морського трафіку з/до Фінляндії, Естонії і Аландських островів. За рік[який?] через порт проходить близько 900000 пасажирів.[5]

Через Капельшер здійснюють пасажирські і вантажні перевезення з/до таких портів на Балтійському морі (вказані також компанії-оператори суден):[6]

Для поромів є чотири причали, збудованих у 1960-1980-х роках. Щоб приймати судна зі ще більшою довжиною і тоннажністю будується[коли?] ще один пірс з двома причалами. Після закінчення порт матиме п'ять сучасних причалів для поромів.[7]

Транспорт ред.

Через Капельшер проходить європейський маршрут E18; також тут починається маршрут E265.

Автобусна лінія №631 компанії Storstockholms Lokaltrafik з'єднує Норртельє з Капельшером. Поромні компанії, як правило, також мають власні автобусні маршрути до і зі Стокгольму.

Джерела ред.

  1. Kapellskär — Stockholms Hamnar. Stockholms Hamnar (швед.). Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  2. En fartygslämning vid Kapellskär (PDF) (швед.). Statens maritima museer. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 26 червня 2015.
  3. а б в Sörenson, Ulf (2004). Vägvisare till Stockholms skärgård (швед.). ISBN 91-518-4003-0.
  4. а б в Kapellskär (швед.). Visit Roslagen. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  5. Om Kapellskärs hamn. stockholmshamnar.se. Stockholms Hamnar. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 26 червня 2015.
  6. Gods- & passagerartrafik i Kapellskärs hamn. stockholmshamnar.se (se) . Stockholms Hamnar. Архів оригіналу за 23 червня 2019. Процитовано 26 червня 2015.
  7. Vi bygger om i Kapellskärs hamn. stockholmshamnar.se. Stockholms Hamnar. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.