Канюка Любов Степанівна

українська вокалістка

Любов Степанівна Канюка (* 5 вересня 1961(19610905), м. Руставі, Грузинська РСР, СРСР) — радянська і українська вокалістка (меццо-сопрано) і режисер.

Канюка Любов Степанівна
Основна інформація
Дата народження5 вересня 1961(1961-09-05) (62 роки)
Місце народженняРуставі, Грузинська РСР, СРСР
ОсвітаНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
ВчителіСухорукова Галина Станіславівна
ЗакладКиївський муніципальний академічний театр опери та балету для дітей та юнацтва

Закінчила Національну музичну академію України (Київ, 1987, кл. вокалу Г. Сухорукової; 2011, клас музичної режисури В. Лукашева). Від 1987 — солістка Київського муніципального театру опери і балету для дітей та юнацтва, у якому 2009 поставила оперу «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова. Від 1992 співпрацює із Київським симфонічним оркестром та хором під керівництвом Р. Макмерріна. У концертно-камерному репертуарі — «Месія» Ґ. Генделя, Симф. № 9 Л. ван Бетховена, «Ілія» Ф. Мендельсона, «Реквієм» В.-А. Моцарта, Дж. Верді, М. Дюруфле, А. Шнітке, «Стабат Матер», «Ґлорія» А. Вівальді, «Стабат Матер» Дж. Перґолезі, Дж. Россіні. Виступала у Словенії, Іспанії, Італії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Польщі, США.

Від 2012 викладає на кафедрі оперної підготовки і музичної режисури НМАУ. Серед її випускників — Олександра Шевельова, яка в 2017 здійснила першу після довгої перерви постановку опери «Чарівна флейта» В. А. Моцарта в українському перекладі Є. Дроб'язка.

Нагороди
  • 3-я премія Міжнародного конкурсу вокалістів (Одеса, 1992).
  • Премія ім. В. Левицької НСТДУ (2011)

Джерела

ред.
  • І. В. Цебенко. Канюка Любов Степанівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Костенко О. Любов Канюка: «На сцену я лечу…» // Веч. Київ. 1993, 17 листоп.; Конькова Г. Магія її співу // Театр.-концерт. Київ. 1998. № 3.
  • КАНЮКА Любов. musictheatre.kiev.ua. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.