Кальницький Іван Сергійович
| Кальницький Іван Сергійович | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народився |
23 червня 1923 село Гранів Гайсинського району Вінницької області | |||||||||
| Помер |
27 вересня 2006 (83 роки) село Печера Тульчинського району Вінницької області | |||||||||
| Громадянство |
 СРСР→ Україна | |||||||||
| Діяльність | державний діяч | |||||||||
| Посада | Голова колгоспу | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| У шлюбі з | Людмила Алфімова | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Іван Сергійович Кальницький (нар. 23 червня 1923, уродженець села Гранів, Гайсинського району Вінницької області — 27 вересня 2006, село Печера Тульчинського району Вінницької області) — український радянський діяч, голова колгоспу імені ХХІІ з'їзду КПРС Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971). Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань.
Біографія ред.
Народився в селянській родині. З вересня 1941 року служив рядовим Червоної армії, згодом очолив підпільну антифашистську організацію. З грудня 1942 до січня 1944 року — рядовий, політичний керівник взводу, політичний керівник роти партизанського загону імені Леніна Другої партизанської бригади, яка діяла на території Вінницької та Київської областей.
У березні 1944 — 1946 року — голова колгоспу імені Кірова в рідному селі Гранів Гайсинського району Вінницької області. У 1946 році переїхав в село Петрашівка до жінки, яка врятувала йому життя i в цьому ж році був обраний головою колгоспу «III інтернаціонал» Шпиківського району (нині Тульчинський район)[1], який в 1956 став передовим господарством і занесений на обласну дошку пошани[1].
З 1956 року — голова колгоспів імені Леніна, «Третій Інтернаціонал» Шпиківського району Вінницької області, директор Соколецького млиноб'єднання Вінницької області.
У 1962—1976 роках — голова колгоспу імені ХХІІ з'їзду КПРС села Печера Тульчинського району Вінницької області[1]. У 1976—1991 роках — голова укрупненого колгоспу імені XXV з'їзду КПРС села Печера Тульчинського району Вінницької області[1]. У 1978 році закінчив економічний факультет Української сільськогосподарської академії.
У 1991—1999 роках — голова приватного сільськогосподарського підприємства «Печера» села Печера Тульчинського району Вінницької області.
Алфімова Людмила Іванівна ред.
1973 — на зйомках фільму «Прощавайте, фараони» познайомився з Алфімовою Людмилою Іванівною (був старший на 12 років від Людмили[2]). Кохання спалахнуло практично миттєво. Покинути Поліну Леонтіївну (Іван був молодший за неї на 15 років)[3], Івану Сергійовичу не дозволяло сумління. Тільки після смерті Поліни він запропонував Милі-Людмилі (так він багато років називав Людмилу Анфілову) переселитися до нього.1993 — одружилися, з Києва переїхала до села Печера Тульчинського району на Вінниччині. У часи незалежності Кальницький викупив занедбаний колишній особняк графів Потоцьких і довів його до ладу, подарував їй будинок у селі Печера[4]. Подружжя прожило 13 років разом.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Петрашівка (укр-рос) . Держ.Арх. Архів оригіналу за 23 квітня 2016.
- ↑ Своє 75-річчя в цьому році відзначила українська актриса Людмила Алфімова. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 7 квітня 2016.
- ↑ tviybiznes (укр-рос) . Архів оригіналу за 25 квітня 2016.
- ↑ Україна Молода. Архів оригіналу за 14 квітня 2016.
Нагороди ред.
- Герой Соціалістичної Праці (8.04.1971)
- два ордени Леніна (26.02.1958, 8.04.1971)
- орден Жовтневої Революції (6.09.1973)
- орден Трудового Червоного Прапора (31.12.1965)
- орден Вітчизняної війни І ст. (11.03.1985)
- орден Вітчизняної війни ІІ ст. (5.05.1945)
- Орден Богдана Хмельницького (Україна) ІІІ ст. (14.10.1999)
- медалі
- лауреат Почесної відзнаки Президента України (1995)
- заслужений працівник сільського господарства Української РСР
Книги і патенти ред.
- Кальницький І., Пиркін В. Ланка на підряді: буряковод. колгосп ім. XXV з'їзду КПРС Тульчинського району Вінницької області — Київ: Урожай, 1988 р.
- патентів України» [Архівовано 21 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Видатні люди краю
- Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.