Каллісто Ґвателлі (італ. Callisto Guatelli; 26 вересня 1819, Парма — 1899, Стамбул) — італійський композитор і диригент, який все життя працював у Туреччині.[1]

Каллісто Гвателлі
Callisto Guatelli
Народився 26 вересня 1819(1819-09-26)
Парма, Герцогство Парми та П'яченци
Помер 1899(1899)
Стамбул, Османська імперія
Поховання Стамбул
Країна  Королівство Італія
Національність Італієць
Діяльність диригент, композитор

Біографія ред.

З 1846 року керував хором місцевого театру. У 1856 році, після смерті Джузеппе Доніцетті, очолив Президентський симфонічний оркестр і керував ним упродовж двох років, після чого його змінив Пізані, однак через десять років він знову очолив оркестр[2]. Був викладачем музики в цілого покоління відомих турецький діячів мистецтв.[3]

Написав церемоніальний марш для султана Абдул-Азіза[4], випустив два збірника фортепіанних перекладень традиційної турецької музики — в тому числі мугама імператора Селіма III «Şarki», а також збірник з 24 турецьких пісень «24 Arie Nazionali e Canti Popolari Orientali, Antichi e Moderni».

Серед студентів, яких він виховував у палацовій групі, — Мехмет Алі Бей, кларнетист Заті Бей, композитор оперети "Рожева дівчина", Флутку Гайдар Бей, Сафет Бей.[5]

Каллісто Гвателлі помер у Стамбулі в 1899 році.

Примітки ред.

  1. CALLİSTO GUATELLİ - Turkish Music Portal. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2020.
  2. MUZIKA-yi HÜMÂYUN - TDV İslâm Ansiklopedisi. islamansiklopedisi.org.tr (англ.). Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020.
  3. The Concubine, the Princess, and the Teacher: Voices from the Ottoman Harem. P.282. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  4. Mehmet Beşikçi. The Ottoman Mobilization of Manpower in the First World War. P.87. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 5 червня 2020.
  5. Makhlouf, Magda (20 квітня 2018). Ekmeleddin İhsanoğlu, Osmanlı Bilim Mirası: Giriş, I. cilt: Mirasın Oluşumu, Gelişimi ve Meseleleri; II. cilt: Önemli Âlimler ve Eserler. Osmanlı Araştırmaları. с. 503—507. doi:10.18589/oa.591850. ISSN 0255-0636. Процитовано 6 червня 2020.