Калин Валентина Володимирівна
Валенти́на Володи́мирівна Ка́лин (14 вересня 1919, Київ — 2 листопада 1987, Саут-Орандж, США) — українська театральна актриса і співачка (сопрано). Донька Володимира Калина і Софії Горст. Онучка Ганни Борисоглібської. Племінниця Олени Голіцинської.
| Калин Валентина Володимирівна | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Валя Калин-Магмет |
| Народилася |
14 вересня 1919 Київ |
| Померла |
2 листопада 1987 (68 років) Саут-Орандж Нью-Джерсі США |
| Діяльність | театральна актриса, співачка (сопрано) |
| Відома завдяки | актриса Львівського театру, Тернопільського українського драматичного театру імені Івана Франка, Українського театру в Америці |
| Alma mater | Тернопільська філія Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка |
| Батько | Володимир Калин |
| Мати | Софія Горст |
| Родичі |
Ганна Борисоглібська, бабуня Олена Голіцинська, тітка й опікун |
| У шлюбі з | Степан Магмет |
Життєпис ред.
Батько Валентини, один з найкращих курбасівських акторів Володимир Калин, прожив лише 27 років, зовсім молодою померла (у рік народження Валі) і її мама Софія Горст, донька видатної артистки Ганни Борисоглібської, яку Валя називала Бабунею. Маленька Валя, залишившись сиротою, була взята на виховання в родину своєї рідної тітки — відомої української артистки Олени Голіцинської.
Вона почала грати дитячі ролі поряд з Бабунею.
1930—1935 — навчалась у тернопільській гімназії «Рідна школа» і в тернопільській філії Львівського музичного інституту ім. М. Лисенка (викладач Станіслав Людкевич).
1937—1939 — навчання в театральній студії у Львові.
1938 — закінчує львівську українську гімназію.
Згодом її вчителями були В. Блавацький, Й. Стадник, О. Добровольська, Й. Гірняк, Ю. Кононів. Зовсім молодою грала на сцені Львівського театру. Виступала у трупах В. Блавацького і Й. Стадника у Львові.
Виступала в Тернопільському українському драматичному театрі імені Івана Франка.
1944 емігрувала до Німеччини, де перебувала у таборах для переміщених осіб, була акторкою в Театрі Й. Гірняка та О. Добровольської, з яким 1949 виїхала до США.
За словами Валерія Гайдабури: «Красуня Валентина на теренах повоєнної української діаспори в США виявила себе талановитою драматичною актрисою і вправною естрадною вокалісткою.»[1]
У 1950-х за ініціативи Юрія Кононіва в Нюарку створився «Ансамбль акторів легкого жанру». Валентина стає його членом разом з Іванкою Кононів при акомпанементі Бориса Базалі. Ансамбль був популярним в різних містах США і Канади.
У дитинстві її виховувала дбайлива тітка Олена, а коли Олена Голіцинська-Брилинська занедужала і останні 20 років свого життя боролась з недугами, забута колишніми прихильниками і театральними співробітниками, «єдиною невідступною розрадницею» її стала Валентина, яка полегшувала болісні дні своє тітки і колишньої опікунки. Вона поховала тітку Олену 1978 року.[2]
В Америці Валя Калин була артисткою Студії мистецького слова Лідії Крушельницької. Вона часто виступала на українських вечорах. Таїсія Богданська згадувала, як під її фортепіанне піаніссімо, Валентина натхненно читала вірш Богдана Лепкого «На святий вечір» і як її до глибини душі потрясли слова «Ой краю мій, не знаєш ти, як тужу за тобою»…
Померла Валентина на чужині 2 листопада 1987 року (м. Савт-Орандж, шт. Нью-Джерсі, США), залишивши чоловіка Степана Магмета. [3] Похована у місті Істон, штат Пенсільванія.
Ролі ред.
Примітки ред.
- ↑ Валерій Гайдабура. Матінка Борисоглібська та її діти // Український театр. № 3, 2014. — C. 50. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- ↑ Китиця спогадів на могилу. Лена Голіцинська: артистка українських театрів / Йосип Гірняк [Архівовано 10 липня 2016 у Wayback Machine.]svoboda-news.com
- ↑ Прощання св. п. Валі Калин-Магмет // Наше життя. Лютий 1988 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
Посилання ред.
- Трагедія і слава акторки Ганни Борисоглібської [Архівовано 6 липня 2016 у Wayback Machine.]. — Свобода. 19 травня 2000. — С. 16.
- Калин-Магмет Валентина Володимирівна / П. З. Гуцал [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.