Календер Наум Борисович

Календер Наум Борисович (нар. 8 жовтня 1921, Махачкала, РРФСР — пом. 26 січня 1982, Рівне, СРСР) — радянський військовик, полковник, начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії (1965–1974). Ветеран радянсько-фінської та німецько-радянської воєн. Кавалер Ордена Червоної Зірки. За національністю — єврей.

Календер Наум Борисович
Полковник
Загальна інформація
Народження	8 жовтня 1921(1921-10-08) Махачкала, РРФСР
Смерть	26 січня 1982(1982-01-26) (60 років) Рівне, СРСР
Поховання	Рівне
Військова служба
Роки служби	1938–1974
Приналежність	СРСР
Рід військ	Війська зв'язку
Війни / битви	Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Командування
1965 — 1974 Начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії 1945 — 1948 Командир 531-го окремого батальйону зв'язку
Нагороди та відзнаки
Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Життєпис

Наум Календер народився у Махачкалі в родині робітника. У 1939 році з відзнакою закінчив Харківське військове училище зв'язку. З грудня того ж року розпочав офіцерську службу на посаді командира взводу 346-го окремого батальйону зв'язку, що входив до складу 13-ї загальновійськової армії, яка була задіяна у бойових операціях радянсько-фінської війни.

По завершенню війни продовжив службу в Закавказькому військовому окрузі на посаді командира радіовзводу школи молодшого начальницького складу. Під час німецько-радянської війни служив у військах Закавказького фронту та виконував обов'язки начальника штабу 531-го окремого батальйону зв'язку 55-го укріпрайону та помічника начальника відділу укріпрайонів штабу фронту зі зв'язку. У цьому ж підрозділі, але вже на посаді командира 531-го батальйону зв'язку, продовжив служити і після завершення бойових дій.

З лютого 1948 року — начальник штабу 446-го окремого лінійного батальйону зв'язку 8-ї гвардійської армії групи Радянських військ в Німеччині.

У квітні 1950 року отримав призначення на посаду начальника штабу 991-го окремого батальйону зв'язку 1-го стрілецького корпусу Туркестанського військового округу. У 1951 році нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Туркменської РСР.

З серпня 1954 по листопад 1957 року навчався на командному факультеті військової академії зв'язку ім. С. М. Будьонного в Ленінграді. По закінченню навчання відкомандирований до розташування 13-ї загальновійськовій армії Прикарпатського військового округу. До червня 1963 року служив на посаді старшого офіцера з радіо, згодом був підвищений до заступника начальника військ зв'язку армії. З 1965 по 1974 рік — начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії. Звільнений у запас згідно з наказом Міністра оборони СРСР № 037 від 16 січня 1974 року.

З червня 1974 року і аж до самої смерті працював начальником штабу Цивільної оборони Рівненського заводу тракторних агрегатів.

Помер Наум Календер 26 січня 1982 року. Похований у Рівному.

Нагороди та відзнаки

• Орден Червоної Зірки
• Медаль «За бойові заслуги» (21 лютого 1944) — за зразкове виконання бойових задач командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та проявлені при цьому звитягу та мужність
• Медаль «За бойові заслуги»
• Медаль «За оборону Кавказу»
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
• Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
• Медаль «За бездоганну службу» (СРСР) I ст.
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Туркменської РСР (1951)
• Нагрудний знак «Почесний радист СРСР»

Посилання

• Начальники військ зв'язку армії. Неофіційний сайт 13-ї армії. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.