Калашник Михайло Харитонович
Миха́йло Харито́нович Кала́шник (вересень 1903, селище Решетилівка, тепер Решетилівського району Полтавської області — 6 травня 1974, місто Москва) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (13.04.1964), начальник політичного управління Київського військового округу.
Калашник Михайло Харитонович | |
---|---|
Народився | 1903[1][2][3] Решетилівка |
Помер | 6 травня 1974 Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Національність | українець |
Діяльність | мемуарист |
Alma mater | Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара |
Учасник | німецько-радянська війна |
Військове звання | генерал-полковник |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Народився в бідній селянській родині. У 1922 році закінчив педагогічне училище на Полтавщині.
У 1928 році закінчив соціально-економічний факультет Дніпропетровського інституту народної освіти.
З 1928 по грудень 1929 року — викладач історії партії в Дніпропетровському залізничному технікумі, викладач історії партії на робітничому факультеті Дніпропетровського гірничого інституту.
З грудня 1929 по жовтень 1930 року служив у Червоній армії.
У жовтні 1930 — березні 1932 року — викладач історії партії на робітничому факультеті Дніпропетровського гірничого інституту.
З березня 1932 року — в Червоній армії: викладач історії партії в Луганській авіаційній школі РСЧА.
У 1937—1939 роках — інструктор відділу пропаганди і агітації Харківського військового округу.
З листопада 1939 року — начальник відділу пропаганди і агітації Харківського військового округу. Учасник окупації Західної України радянськими військами в 1939 році.
З лютого 1941 року — заступник начальника політичного відділу штабу 18-ї армії РСЧА. Учасник німецько-радянської війни. У червні — серпні 1942 року — заступник начальника політичного відділу 18-ї армії РСЧА.
У серпні — вересні 1942 року — військовий комісар 236-ї стрілецької дивізії РСЧА Північно-Кавказького фронту.
У вересні 1942 — 1945 року — начальник політичного відділу 47-ї армії.
У 1945—1946 роках — заступник начальника політичного управління Групи радянських окупаційних військ в Німеччині.
У 1946—1950 роках — начальник політичного управління Групи радянських окупаційних військ в Німеччині.
У 1950—1952 роках — слухач Вищої військової академії імені Ворошилова.
У 1951—1954 роках — начальник політичного управління Київського військового округу.
У листопаді 1954 — 1958 року — начальник управління пропаганди і агітації Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.
У 1958—1972 роках — заступник начальника Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.
З 1972 року — військовий консультант Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР в Москві.
Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Родина
ред.Дружина, Карнаух Ганна Єфремівна (1904—1993), педагог, партійний працівник. Сини Валентин (1935—2013) та Ігор (1940—2009).
Звання
ред.- полковник
- генерал-майор (11.07.1945)
- генерал-лейтенант (18.02.1958)
- генерал-полковник (13.04.1964)
Нагороди
ред.- два ордени Леніна (23.08.1944,)
- три ордени Червоного Прапора
- два ордени Кутузова ІІ ст.
- три ордени Червоної Зірки
- орден Трудового Червоного Прапора
- медалі
Джерела
ред.- Калашник М. X. Испытание огнём. — Москва: Мысль, 1985 (рос.)
- Калашник Михаил Харитонович [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]