Каз (хребет)

гірський хребет

Каз (Каздаг, тур. Kaz Dağı, Baba Dagi) — гірський масив на північно-західному узбережжі Малої Азії, найвища частина гірського хребта Коджакатран (Kocakatran Dağı), що починається в Мізії і тягнеться через Фригію, на півострові Біга (Троада), на північ від затоки Едреміт, на заході Туреччини, між ілами Баликесір і Чанаккале. Розташований в 18 кілометрах на північний захід від Едреміта. Найвища вершина — гора Каз висотою 1774 метрів над рівнем моря. Випадає до 1500 мм опадів в рік. На північному схилі ростуть хвойні ліси, на південному — дуби.

Каз

39°42′16″ пн. ш. 26°49′45″ сх. д. / 39.70442° пн. ш. 26.82916° сх. д. / 39.70442; 26.82916
Країна  Туреччина
Регіон Баликесір
Тип гірський хребет
Висота 1770 м
Площа 700 км²
Каз. Карта розташування: Туреччина
Каз
Каз
Каз (Туреччина)
Мапа
CMNS: Каз у Вікісховищі

В античній географії гора Каз відома як гора Іда (Ідейська гора, дав.-гр. Ἴδη, тур. İda Dağı), біля підніжжя якої на півночі розташовувалася Троя. Гора Іда згадується Гомером в «Іліаді» як багата джерелами і лісом, місце проживання диких тварин. Найвищі вершини Іди називалися Гаргар (Гаргарон. Γάργᾰρον) і Котилос (Κότυλος)[1]. Гаргар — місце шлюбу Гери і Зевса. На Гаргарі розташовувалося святилище Зевса, священний гай і вівтар. На Іді Зевс сидів, спостерігаючи за успіхами троянців[2]. На схилі Іди відбувся суд Паріса. Також Іда була центром культу Кібели. На Іді мешкали дактили.

Примітки

ред.
  1. Gargaron // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Любкер Ф., Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
  2. Гомер. Илиада. VIII, 41—52; XXIV, 290—291