Відкрити головне меню

Петро Михайлович Казьмін (рос. Петр Михайлович Казьмин; 17 жовтня 1892, с. Третяки, Тамбовська губернія, Російська імперія — 30 червня 1964, Москва, СРСР) — радянський фольклорист і диригент. Народний артист РРФСР (1944). Народний артист СРСР (1961). Лауреат Сталінської премії (1952). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1944) та медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945).

Казьмін Петро Михайлович
Народився 17 жовтня 1892(1892-10-17)
Тамбовська губернія, Російська імперія
Помер 30 червня 1964(1964-06-30) (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність диригент
Alma mater Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Сталінська премія

Біографічні відомостіРедагувати

У 1915 закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). Того ж року захистив кандидатську дисертацію із російського пісенного фольклору. Викладав у музичних навчальних закладах Сімферополя, а з 1921 року — Москви.

Від 1925 року заступник керівника Російського народного хору імені Митрофана П'ятницького[ru]. Упродовж 1927—1964 рр. — художній керівник (разом із Володимиром Захаровим).

Автор текстів пісень «Білим снігом», «Російська красуня», літературно-музичних композицій «Російське весілля», «Посиденьки».

Помер 30 червня 1964 року. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

ПраціРедагувати

Писав статті з питань народної творчості. У 1958 році разом із Володимиром Захаровим підготував до видання записи пісень Російського народного хору імені Митрофана П'ятницького.

Автор і співавтор книг «Страницы из жизни М. Е. Пятницкого» (1961, 1964), «Воспоминания о В. Г. Захарове» (1967), «С песней. Страницы из дневника» (1970).

ДжерелаРедагувати