Казимир Северин Жевуський (пол. Kazimierz Seweryn Rzewuski; 1750 — 7 липня 1820, Львів) — граф, польський аристократ гербу Кривда, урядник, масон, депутат сейму Речі Посполитої.

Казімєж Жевуський
пол. Kazimierz Rzewuski
ПсевдоКазимир
Народився1750(1750)
Помер7 липня 1820(1820-07-07)
Львів
Країна Річ Посполита
Національністьполяк
Титулграф
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], Писар Польний Коронний[d][1], теребовлянський староста[d] і староста жидачівськийd
Військове званнягенерал-лейтенант
РідЖевуські
БатькоМіхал Юзеф Жевуський
МатиФранцішка Цетнер
РодичіАнтоні Юзеф Лянцкороньскі (зять)[2]
Брати, сестриФранциск Жевуський і Jan Rzewuskid
У шлюбі зLudwika Pelagia Potockad[3]
ДітиЛюдвіка
Нагороди
Орден Святого Станіслава
Орден Святого Станіслава
Орден Білого Орла
Орден Білого Орла
Герб
Герб

Герб Кривда

Біографія

ред.

З 11 квітня 1774 року був писарем польним коронним. Брав участь у Чотирирічному сеймі (1788—1792), командувач п'ятого піхотного полку коронного в 1792 році. Був жидачівським старостою, також членом Постійної Ради з 1782 по 1784 роки. У 1819 році одержав титул графа.

 
Пам'ятник Казимиру Жевуському від громади села Березина

У 1784 році був великим наглядачем ложі Великого Сходу Королівства Польського і Великого князівства Литовського,[4] членом ложі Храм Ісіди,[5] членом Об'єднання прихильників урядової конституції.[6] Був нагороджений орденом Святого Станіслава у 1775 році.

У 1790 році став генерал-лейтенантом, був відзначений орденом Білого Орла, у 1817 році був комісаром Галицького станового сейму, членом монашого лицарського ордену іоаннітів.

Рід Жевуських мав у своїх володіннях село Березина, де Казимиру був встановлений пам'ятний знак-подяка з наступним надписом:

Пам'ятник сей всемогущому Казьмиру Графу Ржевуцькому, писареви корунному, Фундаторови запомог громадзкихь, правдивому Благодателю и Отцу народа рускаго взнакь вдячности поставила громада Березинська Року Б. 1864
Оригінальний текст (пол.)
Ten Pomnik Bogu najwyższe mu na cześć i chwale a Jasnic Wielmożnemu Panu s.p. Kazimierzowi Hrabi Rzewuskiemu pisarzowi koronnemu Fundatorowi obligacyj gminnych prawdziwemu Ojcu Dobrodziejowi narodu ruskiego w dowód wdzięczności postawiła gmina Brzezińska roku Pańskiego, 1864.

Також у його власності була велика кількість нерухомого майна, зокрема, у місті Львові — кам'яниця на площі Ринок, яка перебувала у власності роду до 1823 року.[7]

Помер у Львові (тоді Австрійська імперія).

Примітки

ред.
  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 97. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. дід Кароля Лянцкоронського
  3. Родовід — 2005.
  4. Stanisław Małachowski-Łempicki, Wykaz polskich lóż wolnomularskich oraz ich członków w latach 1738—1821, Kraków 1929. — S. 24. (пол.)
  5. Mariusz Machynia, Czesław Srzednicki. Wojsko koronne. Sztaby i kawaleria. — Kraków, 2002. — S. 38.
  6. Adam Skałkowski. Towarzystwo przyjaciół konstytucji 3 maja. — Kórnik, 1930. — S. 78. (пол.)
  7. Кам'яниця на пл. Ринок 3. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 22 січня 2012.

Джерела

ред.
  • Kądziela Ł. Rzewuski Kazimierz h. Krzywda (ok. 1750—1820) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — T. XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 115—127. (пол.)

Посилання

ред.