Казенний приказ — палацовий заклад у Московії у 16-17 ст. У його управління входило виробництво та зберігання цінностей царської скарбниці, торговельні операції для царських потреб, фінансування державно-важливих проектів.

Виділився з князівської скарбниці.

Заснований, мабуть, одночасно з появою звання скарбника, тобто близько 1495. Назва «Казенна ізба» вперше зустрічається в 1578, «Казенний двір», вперше згадується в 1598.

Скарбник, головна особа цього наказу, завідував Казенным двором, де зберігалися і звідки видавалися дорогі речі, що становили царську скарбницю. Казенный двір видавав царську платню, крім грошей, їстівних і питних припасів.

У розпорядженні Казенного приказу полягало кілька кушнірів і кравців; у ньому були деякі посадські торгові люди, збори з яких надходили сюди. Казенный наказ розміщувався у Москві, при Благовіщенському соборі.

За записником 1665 року у віданні Казенного двору перебували Гості та Гостинна сотня.

Згідно з архівними даними, Казенный приказ фінансував будівництво будівлі та навчальну діяльність Слов'яно-греко-латинської академії.

У 1711 підпорядкований приказу Великої скарбниці. Найбільшого значення він набув з часу з'єднання з палатами майстерні, збройової, патріаршою і конюшеним приказом при боярині П. І. Прозоровському і приміщення його в золотій та срібній залах Кремлівського палацу.

Див. також ред.

Література ред.

  • Василенко Н. П. Приказы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Гаврила Успенский. «Опыт повествования о древностях русских». Харьков, 1818 стр. 309
  • Казенный приказ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Устинова И. А. Делопроизводственные документы Патриарших приказов 1-й половины XVII в.: Приходная книга Патриаршего Казённого приказа 1640/41 г. Часть 6. // Вестник церковной истории. 2016. № 3/4 (43/44), С. 28-100