Вікіпедія

Казенний Майдан

Казе́нний Майда́н (рос. Казённый Майдан, ерз. Казённый Майдан) — село у складі Ковилкінського району Мордовії, Росія. Адміністративний центр Казенно-Майданського сільського поселення.

село Казенний Майдан
рос. Казённый Майдан
ерз. Казённый Майдан
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Мордовія
Муніципальний район Ковилкінський район
Поселення Казенно-Майданське
Код ЗКАТУ: 89229821001
Код ЗКТМО: 89629421101
Основні дані
Час заснування 1680 року
Населення 305 осіб (2010[1])
Поштовий індекс 431314
Географічні координати: 53°56′00″ пн. ш. 44°02′00″ сх. д. / 53.9333333333607782833496458° пн. ш. 44.03333333336077259900775971° сх. д. / 53.9333333333607782833496458; 44.03333333336077259900775971Координати: 53°56′00″ пн. ш. 44°02′00″ сх. д. / 53.9333333333607782833496458° пн. ш. 44.03333333336077259900775971° сх. д. / 53.9333333333607782833496458; 44.03333333336077259900775971
Мапа
Казенний Майдан (Росія)
Казенний Майдан
Казенний Майдан
Казенний Майдан (Мордовія)
Казенний Майдан
Казенний Майдан

Мапа

Географія ред.

Розташоване на річці Чулалей, за 30 км від районного центру і залізничної станції Ковилкіно, за 185 км від Саранська.

Походження назви ред.

Будний стан (майдан, гарт), підприємство з виробництва поташу, смоли, дьогтю, деревного вугілля, селітри і село при ньому. Будні стани були поширені в Росії в 17 ст. У XVII і XVIII століттях, у період розвитку будного виробництва, з'являється безліч населених пунктів з термінами буда, майдан (місця будного виробництва) і гарт (шлаки будного виробництва). До числа таких відносяться Буди, Сосновий Гарт, Шейн-Майдан, Казенний Майдан та інші.

Історія ред.

За матеріалами Центрального архіву давніх актів Москви датою першої згадки про село Казенний Майдан вважається 1680 рік. Його населення займалося видобутком поташу і належало державі. В актовому документі повідомляється, що земля до Майдану була куплена в 1681 році у мордви думним дяком Аверкієм Степановичем і дяком, його сином, Яковом Аверкієвичем Кириловим.

У 1681 році за царським указом відписаний в казну. Майдан, поташний завод був побудований в казенному лісі пізніше 1681 року[2]. В архієрейських документах за 1780 рік повідомляється, що Казенний Майдан був заведений на землі, а саме до Чистополянської буди, купленої у мордви Темниковського повіту села Бранчеєвка у тяглової мордви села Лухма, Шадим, Вечкеніно, Козеєво у Шатського новоохрещеного Якова Тюменєва.

В 1789 році зазначені всі будні заводи, у тому числі і згадані вище Чистополянський, Козеєвський і Шуварлеєвский з іншими лісами, відписано на його Імператорську Величність, у яких лісах і вироблялася поташня робота, а на галявинах косилася трава для волів і готувалося сіно. У 1764 році будникам була дана земля. З самого свого виникнення і до 1781 року Казенний Майдан був у складі Ново-Ломовського повіту, а з 1781 року — Наровчатського повіту. Село Казенний Майдан показано у складі Наровчатського округу Пензенського намісництва, село мало 130 дворів і 589 душ.

У 1843 році в селі відкрито початкову школу. Перші поселенці селилися по річці Чумарлей. Від колишнього русла залишився яр, який тягнеться по селу до річки Сеїтьма, огинаючи храм Преображення Господнього, побудованого в 1820 році. В 1846 році відкрита церковно-парафіяльна школа. У 1903 році царське земство Наровчатського повіту побудувало лікарню, в 1905 році була зведена школа при храмі Преображення Господнього, відкриті двоє дитячих ясел, у грудні 1918 році — хата-читальня, в 1924 році в селі організована перша сільгоспартіль.

Населення ред.

Населення — 305 осіб (2010; 377 у 2002[3]).

Національний склад станом на 2002 рік:

Господарство ред.

В сучасному селі знаходиться:

  • фізкультурно-оздоровчий комплекс;
  • бібліотека;
  • Будинок культури;
  • відділення зв'язку;
  • дільнична лікарня;
  • 4 крамниці;
  • комунальна контора;
  • аптека;
  • Відділення ощадбанку 4306/70 с.
  • пам'ятник загиблим в роки Німецько-радянської війни.

У селі Казенний Майдан знаходиться церква Преображення Господнього. Про перші храми звісток не збереглося; відомо, що вони були дерев'яні. В 1820 році майданці побудували замість старої церкви нову кам'яну, освячену в ім'я Преображення Господнього. В 1830-их закінчилося зведення трапезної з двома приділами, освяченими на честь Володимирської ікони Божої Матері та в ім'я святих Безсрібників Косьми і Даміана[4]. Храм зберігся і в наш час відновлюється. За оцінкою фахівців, це один з найцікавіших архітектурних пам'яток епохи пізнього класицизму[5].

Джерела ред.

  • Аркуш карти N-38-77 Инсар. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1998 р. Видання 2000 р. (рос.)
  • Ковшов В. Н., Шаронова А. Н. Казенний Майдан // Мордовія: Енциклопедія. Саранськ, 2003. А. Г. Сохряков.

Примітки ред.

  1. ↑ Численность и размещение населения Республики Мордовия — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ Науково-допоміжний фонд Ковилкінського краєзнавчого музею № 293-05
  3. ↑ Дані перепису населення Росії 2002 року. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 30 серпня 2020.
  4. ↑ Казенний Майдан село (четвертий благочинницький округ) Наровчатського повіт. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 25 серпня 2014.
  5. ↑ храм Преображення Господнього с.Казенний Майдан [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з географії Мордовії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казенний_Майдан&oldid=38931374