Гета-Ельв
(Перенаправлено з Йота-Ельв)
| Гета-Ельв | |
|---|---|
 | |
 | |
| 58°22′49″ пн. ш. 12°21′31″ сх. д. / 58.380378° пн. ш. 12.358536° сх. д. | |
| Витік | озеро Венерн |
| • координати | 58°22′51.7″ пн. ш. 12°21′01.1″ сх. д. / 58.381028° пн. ш. 12.350306° сх. д. |
| • висота, м | 44 м над рівнем моря[1] |
| Гирло | протока Каттегат |
| • координати | 57°41′23.7″ пн. ш. 11°50′50.5″ сх. д. / 57.689917° пн. ш. 11.847361° сх. д. |
| Країни: |  Швеція — 83,5 %,  Норвегія — 14,7 % (7390 км²)[1] |
| Прирічкові країни: | Швеція |
| Регіон | Венерсборґ Тролльгеттан Лілла-Едет комуна Але комуна Кунгельв Гетеборг |
| Довжина | 93 км[1] |
| Площа басейну: | 50229,3 км²[2] (50180 км²[1]) |
| Середньорічний стік | 575 м³/с |
| Притоки: | Säveånd, Trollhätte Canald, Lärjeånd, Mölndalsånd, Q10510102?, Slumpånd, Q130376261?, Solbergsånd і Storebergsånd |
| Водойми в руслі | Венерн |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гета-Ельв, також Йота-Ельв[3] (швед. Göta älv) — річка на півдні Швеції, має найбільший басейн серед річок країни.[1][4] Довжина річки становить 93 км,[1] площа басейну — близько 50229,3 км².[1][2] На річці побудовано 4 ГЕС.
Географія
ред.Річка бере початок з озера Венерн.[1] Біля її витоків лежать міста Венерсборг (на правому березі) і Варген (на лівому березі). Впадає у протоку Каттегат, у гирлі лежить місто Гетеборг.
ГЕС
ред.На річці Гете-Ельв зведено 4 ГЕС з середнім річним виробництвом близько 1635 млн кВт·год.[5] На гідроелектростанціях використовуються турбіни двох типів — радіально-осьові (турбіни Френсіса) і обертово-лопатеві (турбіни Каплана). Також планується бідівництво ГЕС «Thorskogs slott».
| № | Назва | Назва швед- ською | Роз- ташуван- ня | Рік введен- ня в дію | Встанов- лена потуж- ність, МВт | Середнє річне вироб- ництво, млн кВт·год | Висота падіння води, м |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Vargöns kraftverk | Варген | 1934 | 34 | 165 | 5,2 | |
| 2 | Olidans kraftverk | Трольгеттан | 1914 | 220 | 1260 | 32 | |
| 3 | Hojums kraftverk | Трольгеттан | 1943 | 170 | 32 | ||
| 4 | Lilla Edets kraftverk | Лілла-Едет | 1926 | 39 | 220 | 7,3 |
Література
ред.- Göta älf [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]. // Nordisk familjebok. — 10 bandet. — Redaktör: Th. Westrin. — Stockholm: Nordisk familjeboks förlags aktiebolag, Nordisk familjeboks tryckeri. — 1909. — S. 889—890. (швед.)
- Göta älv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 uppGöta älv. — Band 12. — 1949. — S. 557—558. (швед.)
- Södra Sverige. Skala 1:2500000 [Архівовано 25 березня 2014 у Wayback Machine.]. // Svensk världsatlas: utgiven av Generalstabens litografiska anstalt med anledning av dess 100-åriga tillvaro / (huvudred.: Bror Thordeman, Alfr. Söderlund). — Stockholm: Generalstabens litografiska anstalts förlag, 1955. — S. 18 — 19. (швед.) — Річка Гета-Ельв на карті «Середня Швеція» у шведському «Атласі світу» 1930 року видання.
Посилання
ред.
- ↑ а б в г д е ж и Göta älv. // Svensk uppslagsbok. — Carlquist, Gunnar (red.) — 2 uppGöta älv. — Band 12. — 1949. — S. 557—558. (швед.)
- ↑ а б Christina Thoms-Hjärpe. Län och huvudavrinningsområden i Sverige [Архівовано 2013-11-09 у Wayback Machine.]. — Faktablad nummer 10. — Norrköping: Sverige Meteorologiska och Hydrologsska Institut. — November, 2002. (швед.) на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- ↑ Річки Світу: довідник / М. Д. Будз ; Нац. ун-т водн. госп-ва та природокорист. — Рівне: [НУВГП], 2012. — 201 с.
- ↑ Göta älv [Архівовано 7 серпня 2011 у Wayback Machine.] на сайті Nationalencyklopedin [Архівовано 14 березня 2020 у Wayback Machine.] шведської «Національної енциклопедії».
- ↑ а б Fjällsjöälven [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті vattenkraft.info — Info om Svensk vattenkraft [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гета-Ельв