Йосиф (Левицький)
Йóсиф Леви́цький гербу Рогаля (пол. Józef Lewicki herbu Rogala) (? — 15 червня 1730, Почаїв) — український релігійний діяч, єпископ Руської Унійної церкви (нині — Українська греко-католицька церква); василіянин, архимандрит Жидичинського монастиря, з 1711 року — єпископ Холмський і Белзький.
| Йосиф Левицький Józef Lewicki | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 липня 1711 — 15 червня 1730 | ||
| Обрання: | 22 травня 1710 | |
| Церква: | Українська Греко-Католицька Церква | |
| Попередник: | Гедеон Война-Оранський | |
| Наступник: | Пилип Володкович | |
| ||
| 14 серпня 1711 — 1713 або 1715 | ||
| Обрання: | 14 серпня 1711 | |
| Попередник: | Діонісій Жабокрицький | |
| Наступник: | Йосиф Виговський | |
| Смерть: | 15 червня 1730 Почаїв | |
| Батько: | Василь Левицький | |
| Єпископська хіротонія: | 4 липня (чи 5) 1711 | |
Життєпис ред.
Син дрібного шляхтича Василя Левицького[1], представника шляхетського роду Левицьких гербу Рогаля[2].
Був архимандритом Жидичинського монастиря[2]. У 1700—1710 роках був ігуменом (лат. superior) василіянського монастиря в Холмі. 22 травня 1710 р. його номіновано на Холмський престіл. Антоній Петрушевич повідомляє, що Йосифа Левицького було висвячено Київським унійним митрополитом Юрієм Винницьким на єпископа Холмського і Белзького 4 липня 1711 р. у Перемишлі (в польських джерелах 5 липня). Також, він був адміністратором (тимчасово управляв) Луцької (1711—1715 або до 1713 рр.) та Володимирської (1730 р.) єпархій. В 1720 році був учасником Замойського синоду.
Помер владика Йосиф у греко-католицькій обителі Почаєва 15 червня 1730 р.[3]
Примітки ред.
- ↑ Wereda D. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku [Архівовано 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]. — Siedlce—Lublin 2013. — S. 341. — ISBN 978-83-63527-31-0. (пол.)
- ↑ а б Herbarz. — S. 186. (пол.)
- ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 303.
|
Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |