Йосиф Коріот
Йосиф (Юзеф) Коріот (пол. Józef Koriot (підписувався також, як Koryot, або Koriott); 24 березня 1785}, Решель, Вармія — 25 березня 1855, Варшава, Польща) — військовий картограф і топограф, офіцер армії Варшавського герцогства, полковник Війська польського Царства польського, генерал-лейтенант Російської імператорської армії.
| Йосиф Коріот | |
|---|---|
| Народився |
24 березня 1785 Решель, Королівство Пруссія |
| Помер |
25 березня 1855 (70 років) Варшава, Російська імперія |
| Країна |
 Російська імперія Річ Посполита |
| Діяльність | картограф |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Йосиф Коріот народився в німецькій родині. 1 січня 1807 р. вступив на службу до армії Варшавського герцогства, спочатку кадетом артилерійського підрозділу у Варшаві, потім підпоручиком Інженерно-артилерійського підготовчого училища.
В 1809 р. Коріот взяв участь на стороні Наполеона у битвах проти Австрії, після завершення кампанії був асистентом, а потім викладачем артилерійського училища. Був членом адміністративної ради Інженерного корпусу.
1 квітня 1810 р. йому було присвоєно чин поручика, а 20 січня 1812 р. — капітана саперів.
В 1813 р., будучи офіцером штабу корпусу Юзефа Понятовського, брав участь у наполеонівських війнах — в битві при Дрездені, битві народів під Лейпцигом і Ханау, за що був нагороджений Золотим хрестом ордена Virtuti Militari.
За мужність у кампанії 1814 р. Франції проти російсько-прусько-австрійських військ отримав Кавалерський хрест французького Ордена Почесного легіону і чин майора.
У наступні роки Йосиф Коріот брав участь у роботі топографічного відділу Інженерного корпусу (з 1815 р. як заступник начальника) і викладав накреслювальну геометрію у Варшавському університеті та Інженерно-артилерійському підготовчому училищі, де з 1820 р. був професором нарисної геометрії і польової фортифікації. 21 травня того ж року він був підвищений у званні до підполковника.
Йосиф Коріот брав участь у Листопадовому повстанні 1831—1832 років, під час якого споруджував зміцнення й окопи під Варшавою, після чого він був підвищений до звання полковника.
Після поразки повстання написав повинну і був амністований царським урядом; в 1832 р. прийнятий на службу до російської армії як підполковник корпусу військових топографів.
В 1835 р. проведений у полковники, в 1837 р. став генерал-майором, а в 1844 р. — генерал-лейтенантом Російської імператорської армії.
16 березня 1844 р. вийшов у відставку. Йосиф Коріот, м. Кам'янець, 09.04.1840 р. жалуваний дипломом на спадкове дворянську гідність Царства Польського[1].
Погане знання польської та французької мов не дозволили Йосифу Коріоту досягти значних успіхів як викладачу. Однак, він був працьовитим і високопрофесійним фахівцем і залишив велику кількість підготовлених ним карт і планів, які до нинішнього часу мають історичну цінність, в тому числі району варшавського передмістя Мокотува Чернякова і його околиць (1813), фортеці Модлін (1814), фортеці Замостя (1818). Брав участь у розробці кількох наступних планів Варшави, в тому числі на підставі його власної системи тріангуляції та топографічна карти Царства Польського (1843).
Примітки ред.
- ↑ Часть 3 Гербовника дворянських родів Царства Польського, стр. 98. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 7 липня 2014.
Джерела ред.
- Polski Słownik Biograficzny, t.14