Йосип Мурн
Йосип Мурн (*Josip Murn, 4 березня 1879 —†18 червня 1901) — словенський поет, мав псевдоним «Александров».
| Йосип Мурн | |
|---|---|
 | |
| Псевдо | Александров |
| Народився |
4 березня 1879[1][2] Любляна, Крайна, Австро-Угорщина |
| Помер |
18 червня 1901[1][2] (22 роки) Любляна, Крайна, Австро-Угорщина ·сухоти |
| Поховання | цвинтар Жале |
| Країна |
 Австро-Угорщина |
| Національність | словенець |
| Діяльність | поет |
| Галузь | поезія[3] |
| Знання мов | словенська[4][3] |
| Батько | Іґнац Цанкар |
| Мати | Марія Мурн |
Життєпис ред.
Був позашлюбним сином Іґнаца Цанкара й Марії Мурн. Дитинство провів у селі, підліткові роки — на околиці Любляни серед міської бідноти. З 1885 до 1890 року навчався у церковній школі в Любляні. Після цього поступив до місцевої гімназії. У гімназії затоваришував з О. Жупанчичем, Д. Кетте, І. Цанкаром. Ще гімназистом почав друкуватися у 1896 році в журналах «Янгол» і «Садок».
Стипендіатом «Торгового товариства» 1898 року вирушив у Віденську торговельну академію (тепер Віденська бізнес-школа), яку незабаром змінив на юридичний факультет Празького університету. Втративши стипендію, хворий на сухоти, повернувся у 1899 році до Любляни, де працював стенографістом та писарем (з 1900 року) у Торгово-промисловій палаті. Мурн помер у 1901 році. У 1903 році було видано посмертно збірку віршів «Вірші і романси».
Творчість ред.
Був одним з найвизначніших словенських ліриків. Спочатку пережив період палкого захоплення Лермонтовим, втілюючи свій розлад з суспільством в форму романтичного індивідуалізму, але більш істотним для його подальшого розвитку виявилося творчість Кольцова, Шевченка, Міцкевича, Бернса.
Словенська природа відтворюється Мурном у первинній свіжості і самобутності образів, що співвідносяться з тим чи іншим душевним станом.
Він першим в словенській поезії оспівує селянську працю — сам процес праці та її плоди («Млість», «Косар», «Пісня про колос»). Нерідко у віршах цього роду відбувається об'єктивізація лірики і своєрідна імітація фольклору при використанні його особливо виразних елементів — народних висловів, обрядових прислів'їв, заклинань.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Vladimir Osolnik, Obrazi: Josip Murn-Aleksandrov (Ljubljana: Mladinska knjiga, 1980).
Посилання ред.
- Мурн Йосип // ЕСУ
- Мурн Йосип // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 371.