Вікіпедія

Йоланда Арройо Пісарро

пуерто-риканська письменниця

Йоланда Арройо Пісарро (ісп. Yolanda Arroyo Pizarro, нар. 29 жовтня 1970) — пуерто-риканська письменниця, авторка оповідань та есе, володарка літературних премій.

Йоланда Арройо Пісарро
Народилася 29 жовтня 1970(1970-10-29)[1] (53 роки)
Гвайнабо, Пуерто-Рико[1]
Країна  США
Діяльність письменниця, письменниця-романістка, поетка
Alma mater Баямонський центральний університетd, Universidad del Sagrado Corazónd[2] і Center for Advanced Studies on Puerto Rico and the Caribbeand[3]
Мова творів іспанська
Роки активності 2004 — тепер. час
Сайт: narrativadeyolanda.blogspot.com
CMNS: Йоланда Арройо Пісарро у Вікісховищі

Біографія ред.

Йоланда Арройо Пісарро народилася 29 жовтня 1970 року в Гвайнабо (Пуерто-Рико); виховували її бабуся і дідусь, Петроніла Картахена та Сатурніно Пісарро[4]. Почала писати в ранньому віці в шкільних бюлетенях і газетах і вигравала конкурси з малювання й есе у Коледжі святого Вінсента Ферера в Катаньйо. У 1989 році її оповідання «Vimbi Botella» виграло внутрішньоуніверситетський конкурс Баямонського центрального університету[en]. У 1990 році вона була режисером п'єси під назвою ¿A dónde va el amor? («Куди йде любов?») за власним сценарієм, яку поставили у бідному районі Барріо-Амелія у Гвайнабо, де виросла авторка.

У 2004 році Арройо опублікувала свою першу збірку оповідань Origami de letras («Орігамі листів»). Наступного року вийшов її перший роман Los documentados («Задокументовані»), у якому йдеться про умови міграції на Карибах, зокрема з Еспаньйоли до Пуерто-Рико. Цей роман у 2006 році отримав премію ПЕН-клубу.

У 2007 році вийшла наступна збірка оповідань, Ojos de Luna («Очі місяця»), в якій вона досліджує те, яким чином виселення, солідарність і духовні бар'єри маргіналізують людей. Книжка потрапила у список найкращих у 2007 році за версією наймасовішої газети Пуерто-Рико El Nuevo Día[en][5], а також потрапила у фінал Пуерто-риканської національної літературної премії[4]. Того ж року Йоланду визнали однією з найважливіших латиноамериканських письменників до 39 років[5] у рамках Bogotá39[en], спільного проекту ЮНЕСКО, Hay Festival та Міністерства культури в Боготі[4]. Вона була єдиною представницею з Пуерто-Рико[5].

У 2011 році Salón Literario Libroamérica de Puerto Rico назвав нову книгу Арройо «Caparazones» («Мушлі») найкращим новим романом. Того ж року авторка отримала грант письменника-резидента від Національного латиноамериканського культурного центру в Альбукерке (штат Нью-Мексико). Латинська конвенція письменників на своїй конвенції 2012 року відзначила її оповідання Los cojones de una mujer sin pecho.

Станом на 2016 рік творчість Арройо представлена двома романами, трьома збірками поезії, дев'ятьма збірками оповідань і творами у понад двох десятках антологій.[4]

Арройо була ведучою радіопередачі «Kooltureate» на Радіо Боніта і головним редактором літературного журналу Revista Boreales. Вона також регулярно пише для таких газет як Claridad[en], La Expresión, El Nuevo Día[en] та El Vocero[en].[5] Упродовж кількох років вона входила у склад журі Премії імені Хуани Інес де ла Крус від Міжнародної книжкової виставки у Гвадалахарі[en].[4]

У своїх творах Арройо часто пише про проблеми ЛГБТ і разом з іншими письменниками й активістами ЛГБТТІК-спільноти та африканських спільнот брала участь у конференціях і симпозіумах в Колумбії, Еквадорі, Мексиці, Іспанії та Венесуелі[4][6]. У 2014 році вона та її партнерка Сулма Оліверас Вега приєдналися до судової справи проти заборони одностатевих шлюбів[6]. Після того, як Апеляційний суд Сполучених Штатів першого округу[en] постановив, що заборона одностатевих шлюбів на острові була неконституційною[7], Арройо й Оліверас стали першою одностатевою парою, що взяла шлюб у Пуерто-Рико[8][9].

Публікації ред.

Твори Арройо Пісарро видавалися в Іспанії, Мексиці, Аргентині, Панамі, Гватемалі, Чилі, Болівії, Колумбії, Венесуелі, Данії, Угорщині та Франції. Її роботи перекладені англійською, італійською, французькою та угорською мовами[10].

Твори ред.

  • 2003 Origami de letras, 2003, Publicaciones Puertorriqueñas, Puerto Rico.
  • 2005 Los documentados, 2005, Editorial Situm, Puerto Rico.
  • 2007 Ojos de luna, 2007, Terranova Editores, Puerto Rico.
  • 2009 Historias para morderte los labios
  • 2010 Cachaperismos: poesía y narrativa lesboerótica (добірка лесбійських еротичних оповідань та віршів авторок-лесбійок)
  • 2010 Caparazones (роман)
  • 2010 Medialengua: moitié langue, petits poèmes et des histoires
  • 2013 Violeta, (роман)

Оповідання ред.

  • «Las ballenas grises» (Primer Premio Certamen Pepe Fuera de Borda de Argentina 2006)
  • «El coleccionista de latidos» (Primer Premio Certamen Pepe Fuera de Borda de Argentina 2005)
  • «Orión», зі збірки Origami de letras[11]
  • «Virginia», зі збірки Origami de letras
  • «Manos Dibujando», Revista Antropofagia, Argentina 2008[12]
  • «Fahrenheit»
  • «Rapiña»
  • «Andanas»

Нагороди ред.

  • Національна премія Інституту пуерто-риканської літератури (2008)[10]
  • Премія Інституту культури Пуерто-Рико (2012)[10]
  • Книжка року 2007 за версією El Nuevo Día[10]

Примітки ред.

  1. ↑ а б Oxford African American Studies Center
  2. ↑ Letralia
  3. ↑ Letralia
  4. ↑ а б в г д е Vázquez Cruz, Carlos (2016). Arroyo Pizarro, Yolanda (1970– ). У Knight, Franklin W.; Gates, Jr, Henry Louis (ред.). Dictionary of Caribbean and Afro–Latin American Biography. Oxford, England: Oxford University Press. ISBN 978-0-199-93580-2. Архів оригіналу за 5 квітня 2020. Процитовано 23 лютого 2019.
  5. ↑ а б в г Yolanda A. Pizarro. Vilar Creative Agency. 13 жовтня 2011. Архів оригіналу за 30 April 2014. Процитовано 24 березня 2017.
  6. ↑ а б Arelis Quezada, Janet (14 квітня 2015). 2 Women, 1 Daughter, a Beautiful Island and a Big Struggle for Equality. New York, New York: The Huffington Post. Архів оригіналу за 15 April 2015. Процитовано 24 березня 2017.
  7. ↑ Lavers, Michael K. (18 липня 2015). Plaintiffs in Puerto Rico marriage case marry. Washington, D.C.: The Washington Blade. Архів оригіналу за 20 October 2016. Процитовано 24 березня 2017.
  8. ↑ Guzmán, Marcos Billy (17 липня 2015). Celebran la primera boda entre mujeres en la Isla [Celebrate the first marriage between women on the Island] (ісп.). Ponce, Puerto Rico: El Nuevo Día. Архів оригіналу за 4 July 2016. Процитовано 24 березня 2017.
  9. ↑ Melo, Juan Carlos (21 липня 2015). La boda de ellas, preparativos de primera boda gay [Womens' wedding, preparations for first gay wedding] (ісп.). San Juan, Puerto Rico: Metro Puerto Rico. Архів оригіналу за 24 March 2017. Процитовано 24 березня 2017.
  10. ↑ а б в г Castro and Cabral, Nívea and Geny (2015). Sinister Wisdom: Out Latina Lesbians. Berkeley, CA: Sinister Wisdom. с. 204. ISBN 978-1-938334-19-1.
  11. ↑ Оповідання «Orión» [Архівовано 14 березня 2019 у Wayback Machine.], (ісп.)
  12. ↑ Оповідання «Manos Dibujando», (ісп.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоланда_Арройо_Пісарро&oldid=40688079