Йозеф Бармош

Чехословацький футболіст, словацький тренер

Йозеф Бармош (чеськ. Jozef Barmoš, нар. 28 серпня 1954, Шурани) — чехословацький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — словацький футбольний тренер.

Ф
Йозеф Бармош
Особисті дані
Народження 28 серпня 1954(1954-08-28) (66 років)
  Шурани, Чехословаччина
Громадянство Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина[1][2]
Flag of Slovakia.svg Словаччина
Позиція захисник
Юнацькі клуби
?-1970 Чехословаччина «Дружстевник» (Бешенов)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1970–1978 Чехословаччина «Інтер» (Братислава)  ? (?)
1978–1979 Чехословаччина «Дукла» (Прага)  ? (?)
1978–1985 Чехословаччина «Інтер» (Братислава)  ? (?)
1985–1989 Бельгія «Расінг Джет»[fr]  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1976–1982 Чехословаччина Чехословаччина 52 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1991–1995 Словаччина Словаччина (U-19)
1995–1998 Словаччина Словаччина (U-21)
1995–1998 Словаччина Словаччина (помічник)
2000–2002 Словаччина «Жиліна»
2004–2005 Словаччина «Інтер» (Братислава)
2006–2007 Словаччина Словаччина (U-20)
2007–2008 Словаччина Словаччина (U-21)
2009–2016 Словаччина «Інтер» (Братислава)
2017 Словаччина «Інтер» (Братислава)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав майже усю кар'єру за «Інтер» (Братислава), крім того у одному сезоні грав за «Дуклу» (Прага), з якою став чемпіоном країни, а наприкінці пограв у Бельгії за «Расінг Джет»[fr]. Також виступав за національну збірну Чехословаччини, у складі якої виграв чемпіонат Європи.

По завершенні ігрової кар'єри також багато часу був пов'язаний з «Інтером» (Братислава), де працював як тренер, функціонер і навіть президент[3].

Клубна кар'єраРедагувати

Народився 28 серпня 1954 року в місті Шурани. Вихованець футбольної школи клубу «Дружстевник» (Бешеново). У дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за команду клубу «Інтер» (Братислава), в якій провів вісім сезонів.

Протягом 1978—1979 років проходив військову службу у «Дуклі» (Прага), з якою став чемпіоном Чехословаччини[4].

1978 року повернувся до «Інтера» (Братислава), де відіграв ще шість сезонів, а завершував професійну кар'єру футболіста виступами за бельгійський «Расінг Джет»[fr], де грав у 1985—1989 роках, при цьому у сезонах 1986/87 та 1987/88 клуб грав у вищому дивізіоні країни.

Виступи за збірнуРедагувати

Ще не маючи жодного матчу в у складі національної збірної Чехословаччини, Йозеф поїхав з командою у статусі резервного гравця на чемпіонат Європи 1976 року в Югославії, де на поле теж не виходив, втім здобув з командою титул континентального чемпіона.

Лише 9 листопада 1977 року він дебютував в офіційних іграх за збірну в товариському матчі проти Угорщини (1:1) і з наступного року став основним гравцем збірної. В цьому статусі він поїхав на наступний чемпіонат Європи 1980 року в Італії, на якому зіграв у всіх чотирьох іграх, а в матчі за 3-тє місце проти Італії (1:1) забив вирішальний дев'ятий післяматчевий пенальті (9:8), принісши своїй команді бронзові нагороди.

Через два роки поїхав і на чемпіонат світу 1982 року в Іспанії. Там Бармош також був основним гравцем, втім команда виступила невдало — після сенсаційної нічиєї з Кувейтом (1:1), чехословаки програли Англії (0:2), пропустивши один з м'ячів після автоголу Бармоша, а третя гра, що відбулась 24 червня 1982 року проти Франції, знову закінчилась внічию і стала останньою для Йозефа за збірну.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 52 матчі[5].

Кар'єра тренераРедагувати

Після закінчення кар'єри він став футбольним тренером і з 1989 по 1991 рік працював граючим тренером австрійської нижчолігової аматорської команди SV Sieghartskirchen.

Згодом Бармош повернувся на батьківщину, де став працювати у місцевій футбольній федерації, спочатку очолюючи збірну Словаччини до 19 років, де працював 4 роки до 1995 року, після чого 1998 року був тренером збірної Словаччини до 21 року і асистентом національної збірної в штабі Йозефа Янкеха.

У 1999—2000 роках очолював «Жиліну», а потім працював в 2001—2005 роках генеральним менеджером «Інтера» (Братислава). За цей час команда стала чемпіоном та переможцем Кубка Словаччини.

У період з 2006 по 2008 років Бармош знову працював з молодіжними командами своєї крани, спочатку зі збірною до 20 років, а потім і 21 років.

З 2009 року став президентом відновленого «Інтера» (Братислава)[6], який розпочав грати у шостому за рівнем дивізіоні країни. Бармош, що з перервами працював також і головним тренером команди, допоміг клубу кілька разів підвищитись у класі, вийшовши до другого за рівнем дивізіону країни.

Титули і досягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

«Дукла» (Прага): 1988–89
Чехословаччина: 1976

Особисте життяРедагувати

Одружений, двоє дітей. Син Павол[en] також був професійним футболістом і грав у Словаччині, Литві та Австрії.

У 2010 році брав участь у парламентських виборах до Національної Ради Словаччини від партії «Союз — Партія за Словаччину»[7], втім вона не пройшла 5 % бар'єр.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати