Йоганн Георг Ґмелін

німецький натураліст, ботанік, лікар та географ

Йоганн Георг Ґмелін (8 серпня 1709 — 20 травня 1755) — німецький натураліст, ботанік, лікар та географ.

Йоганн Георг Ґмелін
нім. Johann Georg Gmelin
Johann Georg Gmelin.jpg
Народився 8 серпня 1709(1709-08-08)
Тюбінген
Помер 20 травня 1755(1755-05-20) (45 років)
Тюбінген
Громадянство Німеччина Німеччина
Діяльність мандрівник-дослідник, хімік, географ, ботанік, викладач університету, лікар
Alma mater Тюбінгенський університет
Галузь ботаніка, хімія, медицина
Заклад Тюбінгенський університет
Посада професор
Відомі учні Самуїл Готліб Гмелін і Йоганн Фрідріх Ґмелін
Членство Шведська королівська академія наук, Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Батько Johann Georg Gmelind

CMNS: Йоганн Георг Ґмелін у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Гмелін народився у Тюбінгені, у сім'ї професора Тюбінгенського університету.[2] Він був обдарованою дитиною та почав відвідувати університетські лекції у віці 14 років у 1727 році, закінчив університет зі ступенем з медицини у віці 18 років. Згодом він переїхав до Санкт-Петербурга та у 1728 році отримав стипендію академії наук. З 1730 року він викладав у Санкт-Петербурзькому університеті, наступного року був призначений професором хімії та природничої історії.[2]

Друга Камчатська експедиціяРедагувати

Ґмеліна запросили приєднатися до Другої Камчатської експедиції Вітуса Беринга (1733-43рр.). На початку експедиції — на виїзді із Санкт-Петербурга у серпні 1733 — його супроводжував молодий студент Степан Крашенінніков. Вони подорожували разом через Уральські гори та західний Сибір до Єнісейська. Він описав річку Єнісей як кордон між Європою та Азією і брав участь у вимірюванні найнижчої температури за всю історію у Єнісейську. Він був також першим, хто виміряв те, що рівень Каспійського моря був нижчим, ніж у Середземному морі. У вересні 1736 він добрався до штабу Вітуса Беринга у Якутську. На жаль, будинок, де проживав Ґмелін, згорів 8 листопада, знищивши всі його колекції та нотатки, а також частину його бібліотеки. Наступного літа він зібрав повторно зразки для колекції, для того щоб замінити втрату. Його Flora Sibirica (1747—1769)[3] була основана на його спостереженнях та колекціях. Вона містить описи 1178 видів, 294 з яких ілюстровані. Його племінник Самуель Ґотліб Ґмелін допомагав йому у редагуванні останніх двох томів. П'ятий том Flora Sibirica, в основному присвячений лат. Cryptogamae був написаний Степаном Крашенінніковим, але не був опублікований. Ґмелін також описав свою подорож у соїй роботі Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743 (1751—1752).[4]

Зрілі рокиРедагувати

У 1747 році Ґмелін повернувся до Тюбінгенського університету та отримав посаду професора медицина, у 1751 році — директора ботанічного саду університету. У цей період був опублікований опис його подорожі[4]. Вона була перекладена французькою та голландською, але не російською, «оскільки містить невтішні коментарі та зауваження до росіян» .[2]

У 1749 році Ґмелін був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук. У 1752—1753 роках був ректором Тюбінгенського університету.

ПочестіРедагувати

Рід рослин Gmelina (Lamiaceae) та декілька десятків видів рослин і тварин названі на його честь.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. IPNI.  J.G.Gmel.. 
  2. а б в Egerton, Frank N. (2008). A History of the Ecological Sciences, Part 27: Naturalists Explore Russia and the North Pacific During the 1700s. Bulletin of the Ecological Society of America 89 (1): 39–60. doi:10.1890/0012-9623(2008)89[39:AHOTES]2.0.CO;2. 
  3. Gmelin, J. G.; S. G. Gmelin (1747–1769). Flora Sibirica sive Historia plantarum Sibiriae, 4 vols (Latin). St Petersburg: Imperial Academy of Sciences. [недоступне посилання з квітня 2019]
  4. а б Gmelin, J. G. (1751–1752). Reise durch Sibirien von dem Jahr 1733 bis 1743, 4 vols (Latin). Göttingen: Abram Bandenhoect. 
  5. IPNI query

БібліографіяРедагувати