Відкрити головне меню

Йоганнес Аавік
Аавік Йоганнес.jpg
Народився 8 грудня 1880(1880-12-08)[1][2]
Рандвер[d], Лаймяла
Помер 18 березня 1973(1973-03-18)[1][2] (92 роки)
Стокгольм, Швеція[1]
Поховання Скугсчюркогорден
Громадянство
(підданство)
Flag of Estonia.svg Естонська Республіка
Національність естонець
Діяльність філолог, перекладач, мовознавець, поет, викладач університету, скрипаль, письменник
Alma mater Тартуський університет
Ніжинський університет
Сфера інтересів лінгвістика
Заклад Стокгольмський університет
Відомий завдяки: створення сучасної літературної естонської мови
Нагороди
Орден Білої зірки 3 ступеня

Йоганнес Аавік у Вікісховищі?

Йога́ннес Аа́вік (ест. Johannes Aavik, нар.8 грудня 1880, острів Сааремаа, Естонія — пом.18 березня 1973, Стокгольм, Швеція) — естонський мовознавець, реформатор і стандартизатор сучасної естонської мови. Псевдонім — Й. Рандвере (J. Randvere). Соратник Густава Суйте, засновника літературної організації «Молода Естонія».

Зміст

БіографіяРедагувати

1888–1902 закінчив школу в Курессааре, німецькомовну гімназію.

У 1902–1903 роках навчався у Тартуському університеті. Знайомиться з письменниками Густавом Суйтсом і Фрідебертом Тугласом.

1903–1905 роки: український період в житті вченого. Навчається в Ніжинському інституті (Україна). 1904 листується з Ґеоргом Брандесом відносно ідей модернізації естонської мови.

Наукова діяльністьРедагувати

Сучасну естонську мову сформовано у 19101920 роках стараннями геніального вченого-мовознавця Йоганнеса Аавіка. Він запровадив спрощену структуру речень, а також винайшов низку нових коренів слів, які позичав із естонських та фінських діалектів. В цілому Аавік — ініціатор унікального експерименту з реконструкції та радикального оновлення естонської мови, яке зачепило навіть її граматичні основи. Науковий досвід Аавіка є дивовижним і, разом з тим, потрібним у всьому світі.

Ааавік не боявся створювати нові основи слів, виходячи з асоціативності звуків і смислових значень. Разом із поетом і перекладачем Віллемом Рідала (випускник Гельсінського університету), зумів впровадити в сучасну естонську мову понад 300 нових слів. Серед найпоширеніших граматичних винаходів Аавіка — i-superlatiiv.

Робота зі стандартизації естонської мови тривала і після Другої світової війни як вченими в умовах радянськоїй окупації, так і в еміграції. Було видано: атлас діалектів естонської мови, концептуальний словник, етимологічний словник, граматика наукової мови.

На острові Сааремаа в місті Курессааре створено музей Аавіка.

Наукові праціРедагувати

  • Eesti kirjakeele täiendamise abinõudest (1905)
  • Ruth (Erzählung unter dem Pseudonym J. Randvere, 1909)
  • Keele kaunima kõlavuse poole In: Eesti Kirjandus 1912, S. 451–484
  • Eesti rahvusliku suurteose keel (1914)
  • Eesti kirjakeelse stiili arenemise järgud In: Noor-Eesti V, Tartu 1915, S. 216–229
  • Eesti luule viletsused (1915)
  • Keel ja kirjandus In: Sõna, Tartu 1918, S. 72-78.
  • Uute sõnade sõnastik (Neologistisches Wörterbuch, 1919)
  • Uute ja vähem tuntud sõnade sõnastik (Wörterbuch, 1921)
  • Puudused uuemas eesti luules (Poetologie, 1922)
  • Keeleuuenduse äärmised võimalused (1924)
  • Kuidas suhtuda «Kalevipojale» (1933)
  • Eesti õigekeelsuse õpik ja grammatika (Orthographie und Grammatik, 1936)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати