Відкрити головне меню
Христос виводить із аду душі праведників
(фреска Фра Анджеліко 1437—1446 рр.)

Зішестя Христа в ад (лат. Descensus Christi ad inferos, грец. Κατελθόντα εἰς τὰ κατώτατα) — подія, що відбулася після розп'яття Ісуса Христа та перед Його Воскресінням. Ісус Христос засягнув в аді праведників, які очікували свого Відкупителя, для того щоб нарешті досягти споглядання Бога. Подолавши Своєю смертю смерть і диявола, «що мав владу смерти»[1], Ісус визволив старозавітних праведників, а також Адама і Єву, які очікували Відкупителя, і відчинив їм двері неба. Зішестя Христа в ад входить в число Страстей Христових. Вважається, що ця подія відбулася на другий день перебування Христа у гробі. Ад (чи відхлань[2]) на відміну від пекла як прокляття — це стан існування всіх тих, чи то праведних, чи лихих, що померли перед Христом. Ця подія відбулася у другий день перебування Христа у гробі, та згадується у богослужіннях Великої Суботи[3]. Замість назви Ад також вживаються у літературі назви Лімб та Шеол[4].

Євангельські текстиРедагувати

Про зішестя Христа у ад євангелісти прямо не говорять, проте вказані слова пророкувань. У канонічних книгах Нового Завіту є згадка апостолами про перебування Христа в аді:

Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник - за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, в якому він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці[5]
Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.” А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити.[6]

«Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. [7]»

ПриміткиРедагувати

  1. Євр. 2, 14. Архів оригіналу за 7 квітень 2016. Процитовано 11 квітень 2015. 
  2. Апостольський символ віри
  3. Слово на Велику Суботу. credo-ua.org
  4. Fr. William G. Most Christ's Descent into Hell and His Resurrection(англ.)
  5. 1 Пет 3:18-19. Архів оригіналу за 15 квітень 2015. Процитовано 11 квітень 2015. 
  6. Еф 4: 8-10. Архів оригіналу за 5 червень 2014. Процитовано 11 квітень 2015. 
  7. Мт 12:40. Архів оригіналу за 27 грудень 2014. Процитовано 11 квітень 2015. 

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Катехизм Католицької Церкви. Компендіум. Львів, видавництво «Свічадо» 2008. Р. 125. ISBN 978-966-395-052-5