Зігмунд фон Імгофф

Барон Вільгельм Марія Зігмунд Генріх фон Імгофф (нім. Wilhelm Maria Sigmund Heinrich Freiherr von Imhoff; 30 червня 1881, Мец — 7 липня 1967, Фархант) — німецький офіцер, генерал-майор поліції і люфтваффе.

Зігмунд фон Імгофф
Народився	30 червня 1881(1881-06-30) Мец
Помер	7 липня 1967(1967-07-07) (86 років) Фархант, Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна	Франція
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	французька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Титул	барон
Військове звання	Генерал-майор
Рід	Imhoff familyd
Батько	Gustav Christof Carl Sigmund von Imhofd
Брати, сестри	Karl Freiherr von Imhoffd
Нагороди	Орден Святого Йоанна (Бранденбург) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Біографія

Представник давнього баварського роду. Син оберста Баварської армії барона Густава фон Імгоффа (1847–1897) і його дружини Генрієтти, уродженої Бегайм фон Шварцбах (1849–1917). Старша сестра Генрієтта (1874) вийшла заміж за майбутнього генерал-лейтенанта вермахту барона Еріха фон Боцгайма.

В 1900 році вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни, 2-й ад'ютант 5-ї піхотної дивізії, потім — ад'ютант 5-ї польової артилерійської бригади і командир дивізіону 12-го польового артилерійського полку. В 1920 році звільнений з армії і вступив в Баварську земельну поліцію. В 1923 році служив в командуванні поліції. Імгофф був проінформований про підготовку фрайкору «Оберланд» до путчу, тому 8 листопада 1923 року наказав земельним поліцейським зайняти стратегічно важливі позиції в Мюнхені і зв'язався з начальником поліції Густавом фон Каром. Наступного дня путч був придушений. 3 квітня 1933 року звільнений у відставку. Під час Другої світової війни призваний в люфтваффе, служив у відділенні абверу в 7-му військовому окрузі.

Сім'я

26 вересня 1907 року одружив в Страсбурзі з баронесою Туснельдоб фон унд цу Бібра. В пари народились 2 сини:

• Зігмунд (1908–1941) — майор Генштабу вермахту, 1-й офіцер Генштабу 44-ї піхотної дивізії. Загинув у бою під час Німецько-радянської війни.
• Гюнтер (1916)

Література

• Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. 1920. Siebzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1919, S. 397.
• Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck´sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 484–485.
• Joachim Schröder: Die Münchner Polizei und der Nationalsozialismus. S. 40 f.; Dan Ryan, Enigma: The Caldwell Series, 2011, S. 57.