Зуєв Валерій Леонідович
Вале́рій Леоні́дович Зу́єв (нар. 7 листопада 1952, Київ, СРСР — пом. 6 травня 2016[1], Київ[джерело?], Україна) — український футболіст, захисник. Перш за все відомий за виступами у складі київського «Динамо», дніпропетровського «Дніпра» та збірної СРСР. Майстер спорту міжнародного класу (1975). По завершенню кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність.
 | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Валерій Леонідович Зуєв | |||||||||||||||||||||
| Народження | 7 листопада 1952 | |||||||||||||||||||||
| Київ, УРСР | ||||||||||||||||||||||
| Смерть | 6 травня 2016 (63 роки) | |||||||||||||||||||||
| Київ, Україна | ||||||||||||||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||||||||||||
| Зріст | 181 см | |||||||||||||||||||||
| Вага | 78 кг | |||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР →  Україна
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | Захисник | |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||
Біографія ред.
Займатися футболом уродженець Києва розпочав у місцевому «Динамо», вступивши до ДЮСШ у десятирічному віці (перший тренер — Олександр Леонідов). В основному складі дебютував 25 грудня 1969 року в поєдинку з тбіліським «Динамо», однак аж до 1973 року з'являвся на полі досить нечасто, граючи переважно за дублюючий склад.
З приходом до клубу Лобановського потрапив до основної обійми київського клубу, проте за сезон проводив близько третини матчів від загальної кількості.
Найвдалішим для Зуєва видався 1975 рік, коли в його футбольному житті сталося одразу декілька визначних подій. По-перше, Валерій зібрав фантастичний букет клубних трофеїв, серед яких Кубок Володарів Кубків, Суперкубок УЄФА, золоті медалі чемпіонату СРСР. По-друге, був удостоєний почесного звання «Майстер спорту міжнародного класу». І по-третє, одягнув червону футболку збірної СРСР. Дебют Зуєва припав на матч радянської команди проти збірної Туреччини. Більше у складі головної команди країни Валерій Зуєв не з'являвся.
Так і не отримавши стабільного місця в основному складі рідного клубу, Зуєв у 1980 році переходить до лав ростовського СКА, де одразу ж стає незамінним і в першому ж сезоні відіграє 33 матчі в чемпіонаті. 1981 рік був ознаменований черговим трофеєм — разом з ростовським клубом Валерій став володарем Кубка СРСР.
Сезон 1981 Зуєв закінчував у київському СКА, а вже наступного року приміряв форму дніпропетровського «Дніпра», у складі якого виграв ще один чемпіонат СРСР.
Протягом 1984–1990 років грав за команду Південної групи військ Радянської Армії в Угорщині.
.jpg)
У 1993 році розпочав тренерську кар'єру у структурі «Динамо», яка фактично не переривалася аж до початку 2013 року. Здебільшого виконував обов'язки помічника головного тренера, хоча в період з 1997 по 1999 рік був головним керманичем «Динамо-2», а в сезоні 2001/02 складав у цьому ж клубі тренерський тандем з Володимиром Онищенком. У 1995 році отримав досвід роботи на посаді помічника головного тренера збірної України. З лютого по червень 2013 року був асистентом Олега Лужного, що очолював сімферопольську «Таврію»[2].
Раптово помер 6 травня 2016 року від відриву тромбу[3]. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33)[4].
Досягнення ред.
- Командні трофеї
- Володар Кубка володарів кубків (1): 1975
- Володар Суперкубка УЄФА (1): 1975
- Чемпіон СРСР (2): 1974, 1975
- Срібний призер чемпіонату СРСР (3): 1973, 1976 (о), 1978
- Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1979
- Володар Кубка СРСР (3): 1974, 1978, 1981
- Фіналіст Кубка СРСР (1): 1973
- Брав участь у чемпіонських сезонах «Динамо» (1977) та «Дніпра» (1983), однак провів у них лише один та два матчі відповідно, чого замало для отримання медалей
- Брав участь у «срібних» сезонах «Динамо» (1969, 1972), однак провів у них лише по одному поєдинку, чого замало для отримання медалей
- Тренерські здобутки
- Переможець першої ліги чемпіонату України (1): 1998/99
- Срібний призер першої ліги чемпіонату України (1): 1997/98
- Особисті досягнення
- Майстер спорту міжнародного класу (1975)
- Державні нагороди
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2015)[5]
Статистика виступів ред.
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Кубок | Міжнародні | Всього | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | Голи | Змаг. | Матчі | ||
| 1969 | «Динамо» К |
ВЛ | 1 | 0 | КС | 0 | 0 | — | — | — | 1 | 0 |
| 1972 | ВЛ | 1 | 0 | КС | 0 | 0 | — | — | — | 1 | 0 | |
| 1973 | ВЛ | 6 | 0 | КС | 4 | 0 | КУЄФА | 5 | 0 | 15 | 0 | |
| 1974 | ВЛ | 11 | 0 | КС | 4 | 0 | КК | 2 | 0 | 17 | 0 | |
| 1975 | ВЛ | 11 | 0 | КС | 0 | 0 | КК+СУ+КЧ | 6 | 0 | 15 | 0 | |
| 1976 (в) | ВЛ | 7 | 1 | КС | 0 | 0 | — | — | — | 7 | 1 | |
| 1976 (о) | ВЛ | 6 | 0 | КС | 0 | 0 | КЧ | 1 | 0 | 7 | 0 | |
| 1977 | ВЛ | 1 | 0 | КС | 1 | 0 | КЧ | 2 | 0 | 4 | 0 | |
| 1978 | ВЛ | 14 | 0 | КС | 2 | 0 | КЧ | 2 | 0 | 18 | 0 | |
| 1979 | ВЛ | 11 | 0 | КС | 5 | 0 | КУЄФА | 0 | 0 | 18 | 0 | |
| Всього в «Динамо» | 69 | 1 | 16 | 0 | 18 | 0 | 103 | 1 | ||||
| 1980 | СКА Р |
ВЛ | 33 | 0 | КС | 5 | 0 | — | — | — | 38 | 0 |
| 1981 | ВЛ | 14 | 0 | КС | 9 | 0 | — | — | — | 23 | 0 | |
| Всього в СКА Р | 47 | 0 | 14 | 0 | 0 | 0 | 61 | 0 | ||||
| 1981 | СКА К |
1Л | 22 | 0 | КС | 0 | 0 | — | — | — | 22 | 0 |
| Всього в СКА К | 22 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 22 | 0 | ||||
| 1982 | «Дніпро» Д |
ВЛ | 26 | 0 | КС | ? | ? | — | — | — | ? | ? |
| 1983 | ВЛ | 2 | 0 | КС | ? | ? | — | — | — | ? | ? | |
| Всього в «Дніпрі» | 28 | 0 | ? | ? | 0 | 0 | ? | ? | ||||
| Всього за кар'єру | 166 | 1 | ? | ? | 18 | 0 | ? | ? | ||||
Примітки ред.
- ↑ Іван Вербицький. Помер Валерій Зуєв. «UA-Футбол» (7 травня 2016). Перевірено 7 травня 2016.
- ↑ Источник: Валерий Зуев — новый помощник главного тренера «Таврии»(рос.). «UA-Футбол». Перевірено 14 січня 2015.
- ↑ У Валерія Зуєва обірвався тромб
- ↑ Прощання з Валерієм Зуєвим відбудеться на стадіоні «Динамо». Офіційний сайт ФК «Динамо» (Київ). Перевірено 15 травня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 29 травня 2015 року № 299/2015 «Про відзначення державними нагородами України ветеранів команди товариства «Футбольний клуб „Динамо“ Київ»»
Посилання ред.
- Статистика на КЛІСФ (рос.)
- Статистика на National Football Teams (англ.)
- Профайл на офіційному сайті «Динамо» [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
- Інтерв'ю
- В.Зуєв: Тренером бути цікавіше [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.), 2004 р.
- В.Зуєв: Роботи не боюся! (рос.), 21.12.2007