Відкрити головне меню

Віталій Микитович Зуб (нар. 2 червня 1928, Харків, УРСР — 6 березня 2018) — радянський футболіст, нападник та футбольний тренер. Майстер спорту СРСР (1960), Заслужений тренер України (1969), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент кафедри футболу й хокею Харківської державної академії фізичної культури.

Ф
Віталій Зуб
Зуб Віталій Микитович.jpg
Особові дані
Повне ім'я Віталій Микитович Зуб
Народження 2 червня 1928(1928-06-02)
  Харків, УРСР
Смерть 6 березня 2018(2018-03-06) (89 років)
Зріст 167 см
Вага 67 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник, півзахисник
Юнацькі клуби
1944—1947 СРСР «Трудові Резерви» (Харків)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1949—1950 СРСР «Локомотив» (Х) 57 (6)
1951—1953 СРСР «Динамо» (М) 22 (3)
1953—1955 СРСР «Локомотив» (Х) 92 (27)
1956—1958 СРСР «Авангард» (Х) 43 (13)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1959—1960
1962
1967
1972
1974—1975
СРСР «Авангард» (Х)
СРСР «Авангард» (Х)
СРСР «Колос» (П)
СРСР «Металіст» (Х)
СРСР «Металіст» (Х)
Звання, нагороди
Звання
Заслужений тренер УРСР
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Закінчив Харківський педагогічний інститут.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Син харківського футболіста Микити Павловича Зуба. У футбол почав грати в 1944 році в «Трудових резервах». Одночасно з цим закінчив Харківське ремісниче училище, деякий час працював слюсарем-інструментальником на вагоноремонтному заводі.

У 1947 році зарахований до команди майстрів харківського «Локомотива». Дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР в 1949 році. За 2 сезони провів у вищій лізі 57 ігор, забив 6 м'ячів.

У 1951 році приймає рішення перейти в московську команду «Динамо», де практично відразу закріпився в основному складі. У складі «Динамо» грав на Берлінському всесвітньому фестивалі молоді і студентів у 1951 році, в Індії, Бірмі, Індонезії, Румунії й інших країнах.

У 1953 році, повернувшись до рідного Харкова, Зуб став капітаном і провідним гравцем рідного харківського «Локомотива», потім «Авангарду». У 1958 році, закінчивши активні виступи через травми, очолив його вже як головний тренер. Саме під його керівництвом уже через рік команда завоювала місце в класі «А» чемпіонату СРСР, де дебютувала в 1960. У співдружності з легендарним футболістом московського «Торпедо», а згодом відомим тренером Олександром Пономарьовим, якого Віталій Микитович сам і запросив на роль старшого тренера «Авангарду», Віталій Зуб привів харківський клуб до 6-го місця в чемпіонаті СРСР 1961 року, що стало найвищим досягненням харків'ян в післявоєнному радянському футболі.

У 1962 році Віталій Микитович Зуб знову очолив харківський «Авангард», але вже ненадовго. Надалі працював старшим тренером молодіжного складу харківського «Авангарду».

У серпні 1967 очолив полтавський «Колос», змінивши на тренерському містку Володимира Аксьонова, але вже в жовтні залишив свій пост, повернувшись до Харкова[1].

У 1974—1975 роках знову ненадовго очолив харківський «Металіст».

У 1976 році був призначений головою Харківського обласного спорткомітету, де пропрацював 15 років. На період його керівництва обласним спортивним відомством припадає не одне яскраве досягнення харківських спортсменів і команд на всесоюзній і міжнародній аренах, в тому числі — перемога «Металіста» в Кубку СРСР в 1988 і участь команди в єврокубках сезону 1988/89 років[2].

Новим щаблем у біографії Віталія Микитовича Зуба стала педагогічна робота в Харківському державному інституті фізичної культури. З 1990 року він на посаді проректора по спорту, а потім — помічника ректора. Сьогодні він продовжує працювати у ВНЗ доцентом кафедри футболу та хокею[3].

7 травня 2008 року на урочистому зібранні, присвяченому 100-річчю харківського футболу, Віталій Микитович Зуб був нагороджений орденом «За заслуги» 3-го ступеня.

ДосягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

Як тренераРедагувати

Металіст (Харків)

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ворскла. Початок. Рік 1967. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 18 липень 2017. 
  2. Віталію Зубу — 85 років!
  3. Патріарх Харківського футболу. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 18 липень 2017. 

ПосиланняРедагувати