Зубило

Ручний ударний інструмент для рубання металу або оброблення каменю

Зуби́ло, шру́бель, ма́йзель, руби́ло[1] — ударно-різальний інструмент для обробки металу та будівельних матеріалів (бетону, цегли, каменю). При наданні зубилу ударного зусилля з боку бойкової частини (затильника) за допомогою молотка, кувалди, відбійного молотка, рубального молотка, бетонолома чи перфоратора різальна крайка зубила впливає на оброблюваний матеріал, розрізаючи чи розколюючи його.

Слюсарне зубило
Крейцмейсель
Зубило монтажне
Піка-зубило

Різновиди зубил за призначенням ред.

У залежності від області застосування усі види зубил можна прокласифікувати на такі види:

  • слюсарне зубило[2];
  • крейцмейсель[3];
  • монтажне зубило[4] з його різновидом піка-зубилом для бетоноломів, відбійних та рубальних молотків;
  • ковальське зубило[5][6].

Слюсарна операція, за якої за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) і ударного (слюсарного молотка) інструментів з поверхні заготовки (деталі) видаляються зайві шари металу або заготовка розділяється на частини, називається рубанням. В залежності від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим і чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною від 0,5 до 1 мм, у другому — від 1,5 до 2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.

Слюсарне зубило ред.

Слюсарні зубила виготовляються з інструментальної вуглецевої сталі. Воно складається з трьох частин: ударної (бойкової), середньої (державки) і робочої. За формою держака зубила виготовляються чотирьох типів:[2]

  1. З держаком плоскоовального перерізу.
  2. З держаком овального перерізу.
  3. З держаком шестигранного перерізу.
  4. З держаком двотаврового перерізу.

і двох виконань:

  1. З конусною робочою і ударною частиною за шириною.
  2. З прямою робочою і ударною частиною за шириною.

Кут загострення вибирається залежно від твердості оброблюваного матеріалу. Для найпоширеніших матеріалів рекомендується такі кути загострення:

Зубила виготовляють довжиною (L) 100, 125, 160, 200 і 250 мм, ширина робочої частини (B), відповідно, становить 5, 10, 16, 20 і 25 мм. Робочу частину зубила на довжині (0,3…0,5)L гартують і відпускають. Твердість робочої частини зубил на довжині не менше 0,5 L складає HRC 54…60, ударної частини на довжині не менше 1,5 поперечного розміру перерізу від ударного торця: HRC 36,5…46,5.

Зубила виготовляють з інструментальної сталі марок 7ХФ, 8ХФ за ГОСТ 5950-2000[7] і У7А, У8А за ГОСТ 1435-99[8]

Крейцмейсель ред.

Докладніше: Крейцмейсель

Крейцмейсель відрізняється від слюсарного зубила вужчою різальною кромкою і призначений для вирубання вузьких рівців, шпоночних пазів тощо. Кути загострення крейцмейселів (α) 45, 60 і 70º і виготовляють їх довжиною[3] (L) 125, 160, 200 мм. Ширина (b) робочої частини становить 2, 5, 8, 10, 12 мм. Матеріали для виготовлення: 8ХФ, У7А, У8А. Вимоги до термообробки і твердості — такі ж, як і для слюсарних зубил.

Для вирубування профільних рівців — півкруглих, двогранних та інших — застосовують спеціальні крейцмейселі, що мають назву рівцевики. Їх виготовляють із сталі У8А довжиною 80, 100, 120, 150, 200, 300 і 350 мм з радіусом закруглення 1; 1,5; 2; 2,5 і 3 мм.

Монтажне зубило ред.

Пробивання отворів, штробів в будівельних конструкціях для електропроводок виконують монтажним зубилом (ТУ 36—1424—80). Зубило виготовляють з вуглецевої сталі У7А вбо У8А, довжиною 250 мм, товщиною 16 мм, шириною 25 мм, з кутом загострення 60°.

Ковальське зубило ред.

Ковальське зубило[5] відрізняється у першу чергу тим, що воно має отвір для насадження на дерев'яну ручку подібно до молотка. Це дозволяє віддалити руку, що тримає зубило від розпеченого металу, але воно може використовуватись і для холодного рубання. Ковальські зубила можуть бути і фасонними, із заокругленою різальною кромкою[6] Матеріал для виготовлення зубил — сталь 6ХС[9]. Поверхнева твердість робочої частини: для зубил гарячого рубання HRC 51,5…56, для зубил холодного рубання HRC 55…59; ударної частини HRC 32…41,5.

Примітки ред.

  1. Зубило [Архівовано 28 червня 2021 у Wayback Machine.] // Ганіткевич М., Кінаш Б. Російсько-український словник з інженерних технологій / Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології Міністерства економ. розвитку і торгівлі та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. — 2-е вид. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2013. — 1021 с. — (Термінографічна серія СловоСвіт; № 9). ISBN 978-617-607-385-7.
  2. а б ГОСТ 7211-86 Зубила слесарные. Технические условия.
  3. а б ГОСТ 7212-74 Крейцмейсели слесарные. Технические условия.
  4. ТУ 36-1424—79 Зубило монтажное ЗМ
  5. а б ГОСТ 11418-75 Инструмент кузнечный для ручных и молотовых работ. Зубила. Конструкция и размеры
  6. а б ГОСТ 11419-75 Инструмент кузнечный для ручных и молотовых работ. Зубила фасонные. Конструкция и размеры.
  7. ГОСТ 5950-2000 Прутки, полосы и мотки из инструментальной легированной стали. Общие технические условия.
  8. ГОСТ 1435-99 Прутки, полосы и мотки из инструментальной нелегированной стали. Технические условия.
  9. ГОСТ 5950-2000: Прутики, полосы и мотки из инструментальной легированной стали. Технические условия.

Джерела ред.

  • Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа. — К.: Освіта, 1997. — 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
  • Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994.-311 с. — ISBN 5-11-004084-2
  • Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970. — 344 с.