Зубрик
Зубрик (пол. Zubrzyk) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Північна-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 360 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°24′ пн. ш. 20°46′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 20.767° сх. д.Координати: 49°24′ пн. ш. 20°46′ сх. д. / 49.400° пн. ш. 20.767° сх. д.
|
Розташування ред.
Межує з Верхомлею Великою (ґміна Північна-Здруй) і Жеґестовом (ґміна Мушина), а на словацькому березі Попраду розташоване село Заводдя (Zavodie). Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку, при воєводській дорозі № 971 і при залізничній лінії № 96.
Історія ред.
8 січня 1547 року Теодор і його спадкоємці отримали привілей на 2 лани солтиства в Зубрику на волоському праві. Документальні свідчення XVI ст. про русинське (українське) населення села польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців з використанням волоського права. Село входило до мушинського маєтку краківського єпископа.
4 квітня 1664 р. краківський єпископ Андрей Тржебіцкий дав греко-католицькому священикові в Зубрику так звану «Кащаківську ріллю» і звільнив його частково від податків.
З 1781 року село перейшло до цісарської власності Габсбургів. До середини XIX ст. церква св. Луки належала до парафії Верхомля Велика Мушинського деканату Перемишльської єпархії, надалі — до парафії Жеґестів. У 1895 р. село належало до Новосондецького повіту, було 55 будинків і 313 мешканців (289 греко-католиків, 21 римо-католик і 3 юдеї).
З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 350 жителів села 335 були українцями, 10 — поляками і 5 — євреями.[2] До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парафії Жеґестів Мушинського деканату, метрики велися з 1780 р.[3]
У період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Уцілілі 1947 року під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі Польщі.
У 1975-1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Пам'ятки ред.
Мурована церква святого Євангеліста Луки побудови 1885 року, після 1947 року перетворена на костел.
Демографія ред.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 181 | 32 | 137 | 12 |
| Жінки | 179 | 43 | 105 | 31 |
| Разом | 360 | 75 | 242 | 43 |
Посилання ред.
- Zubrzyk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 675. (пол.)
Примітки ред.
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 88-89 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
.
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |