Степан Єгиявич Зорян (вірм. Ստեփան Եղիայի Զորյան; справжнє прізвище — Аракелян, вірм. Առաքելյան; 15 вересня 1889, Каракліс, Російська імперія — 14 жовтня 1967[3], Єреван, Вірменська РСР) — вірменський письменник радянської доби, академік АН Вірменії (1965). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го і 7-го скликань.

Степан Єгиявич Зорян
вірм. Ստեփան Եղիայի Զորյան
Ім'я при народженні Степан Єгиявич Аракелян
вірм. Ստեփան Եղիայի Առաքելյան
Народився 15 вересня 1889(1889-09-15)
Каракліс, Еріванська губернія, Російська імперія
Помер 14 жовтня 1967(1967-10-14) (78 років)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Поховання Пантеон імені Комітаса
Громадянство Російська імперія Російська імперія
СРСР СРСР
Національність вірменин
Місце проживання Єреван
Тбілісі[1]
Діяльність письменник
Заклад Surhantakd, Мшакd, Ayastand[1], Вірменфільм[1] і Спілка письменників Вірменіїd[1]
Мова творів вірменська
Роки активності 19091967
Напрямок реалізм, автобіографія, історична драма
Жанр оповідання, роман
Magnum opus King Papd
Членство СП СРСР[1][2] і Академія наук Вірменської РСР[1][2]
Діти Левон Зорян
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

CMNS: Зорян Степан Єгиявич у Вікісховищі

Біографія ред.

 
Вірменські письменники, 1947 рік. Зорян стоїть, третій ліворуч.
 
Поштова листівка з портретом Степана Зоряна

Степан Зорян народився 15 вересня 1889 року в селянській сім'ї в селі Каракліс (нині — місто Ванадзор, Вірменія). Навчався в російськомовній школі, в 1906 році переїхав у пошуках роботи в Тифліс. Там працював спочатку коректором у друкарні, потім перекладачем у редакції вірменської газети «Սուրհանդակ», у 1912—1919 роках — як перекладач у газеті «Մշակի». 1919 року ненадовго повернувся додому, потім переїхав до Єревану. З 1922 по 1925 рік працював у Народному комісаріаті просвіти СРСР, 1929 року був обраний членом ЦК, залишаючись у його складі до 1937 року. З 1950 до 1954 року був секретарем Спілки письменників Вірменської РСР. У 1953 та 1957 році обирався до складу Верховної ради СРСР.

Нагороди ред.

Пам'ять ред.

  • 1972 року в рідному селі Зоряна було відкрито будинок-музей письменника.
  • Іменем Зоряна названо вулицю в Єревані.

Примітки ред.

  1. а б в г д е Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. а б Вірменська коротка енциклопедіяՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
  3. Степан Зорян (1889 — 1967). data.bnf.fr (англ.). Національна бібліотека Франції. Архів оригіналу за 10 листопада 2021. Процитовано 10 листопада 2021. 

Література ред.

  • Алексанян О. А. «Традиції Чехова в новелістиці Степана Зоряна» (рос. «Традиции Чехова в новеллистике Ст.Зорьяна») // Сб. «Литературные связи». — Єреван : ЄДУ, 1981. — Т. 3 (29 березня).

Посилання ред.