Відкрити головне меню
Чому зоряна доба не дорівнює сонячні добі? 1–2 — зоряна доба, 1–3 — сонячна доба.

Зо́ряна доба́ (сидерична доба) — період обертання Землі навколо власної осі в інерційній системі відліку, за яку зазвичай приймають систему відліку, пов'язану з віддаленими зорями.

На 2000-й рік зоряна доба на Землі дорівнює 23год56хв4,090530833с = 86164,090530833 с[джерело?].

Зоряна доба поділяється на зоряні години, хвилини і секунди. Зоряна доба на 3 хв 56 с коротша середньої сонячної доби, зоряна година коротша загальноприйнятої на 9,86 с. Як одиниця часу вживається у виняткових випадках при організації астрономічних спостережень.

Повний оберт точки весняного рівнодення, як і будь-якої іншої точки небесної сфери (так звана зоряна доба, або «24 години зоряного часу»), відбувається за 23 год 56 хв 04 с середнього сонячного часу. У році зоряних діб рівно на одну більше, ніж сонячних. Тривалість зоряної доби трохи змінюється внаслідок нутації й руху полюсів (тобто похитування Землі щодо її осі обертання), а також через нерівномірність обертання Землі навколо осі. Ці зміни становлять менше 0,001 с.

Зоряна доба складається з більш дрібних періодів:

  1. Зоряна година — одиниця часу, уживана в астрономії, яка дорівнює 1/24 зоряної доби. За зоряну годину Земля обертається на 15° відносно віддалених зір, прийнятих за інерційну систему відліку. На 2000 рік зоряний час дорівнює 0год59хв50,1704387847с.
  2. Зоряна хвилина — одиниця часу, уживана в астрономії, яка дорівнює 1/60 зоряної години. За зоряну хвилину Земля повертається на 15' відносно віддалених зір, прийнятих за інерційну систему відліку. На 2000 рік зоряна хвилина дорівнює 0год0хв59,8361739797451с.
  3. Зоряна секунда — одиниця часу, уживана в астрономії, яка дорівнює 1/60 зоряної хвилини. За зоряну секунду Земля повертається на 15" відносно віддалених зір, прийнятих за інерційну систему відліку. На 2000 рік зоряна секунда дорівнює 0год0хв0,9972695663290856с.

Кутова швидкість обертання ЗемліРедагувати

Оскільки Земля щодо далеких зір, прийнятих за інерційну систему відліку, робить повний оберт за зоряну, а не за сонячну добу, то при обчисленні кутової швидкості обертання Землі слід брати саме цю величину:

 с−1

Знати кутову швидкість обертання Землі буває потрібно при розрахунку сил інерції (відцентрової, Коріоліса), що потрібно для вирішення завдань гідрології, метеорології, балістики, а також космонавтики. Якщо вважати період обертання Землі рівним 86 400 секундам, то похибка становить 0,3%, що може бути вирішальним для деяких задач (наприклад, для артилерійської стрільби на великі відстані, запуску ракет чи супутників).

Див. такожРедагувати