Euthamia graminifolia
Euthamia graminifolia (синонім: Solidago graminifolia (L.) Salisb.[1] — золотушник злаколистий[2]) — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).
| Euthamia graminifolia | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Euthamia |
| Вид: | E. graminifolia
|
| Біноміальна назва | |
| Euthamia graminifolia (L.) Nutt., 1840
| |
| Синоніми | |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це багаторічна рослина 30–150 см заввишки. Стебла (зазвичай розгалужені в дистальній частині 1/4) голі чи густо запушені. Листки від розлогих до висхідних; пластини від лінійних до ланцетних, 37–130 × (2.1)3–12 мм, довжина в 7–20 разів більша за ширину, різко чи поступово зменшуються дистально, краї війчасті, верхівки від тупих до загострених, грані, як правило, з невеликими і нечіткими залозистими крапками. Суцвіття клубочкові. Обгортки приквітків дзвінчасті, 3–5.3 мм. Приквітки часто ± жовті в основі. Променевих квіточок (7)17–22(35). Дискових квіточок (3)5–7(13); віночки 2.6–3.4 мм. 2n = 18[3].
Середовище проживання ред.
Росте у Північній Америці — Канада, США, Сент-П'єр і Мікелон; інтродукований в Азії та Європі, у т. ч. Україні[4][5].
Населяє поля, береги озер, пустирі; 0–900 метрів[3].
Використання ред.
Свіже або сушене листя є замінником чаю[6].
Антисептик. Можна використовувати настій висушеної подрібненої трави. Відвар кореня використовували при болях у грудях і легенях. Настій квітів використовується для лікування деяких видів лихоманки[6].
З усієї рослини можна отримати гірчичний, апельсиновий та коричневий барвники[6].
Примітки ред.
- ↑ Solidago graminifolia на сайті «The Plant List» (англ.)
- ↑ Solidago graminifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Euthamia graminifolia. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
- ↑ Euthamia graminifolia. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
- ↑ Euthamia graminifolia. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
- ↑ а б в Erigeron alpinus. Useful Temperate Plants Database. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31.03.2022. (англ.)
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |