Золототисячник тонкоцвітий

вид рослин

Золототисячник тонкоцвітий[1], золототисячник тонкоквітковий[2] (Centaurium tenuiflorum) — вид рослин родини тирличеві (Gentianaceae), поширений на заході Азії, на півдні й заході Європи, на півночі Африки.

Золототисячник тонкоцвітий
Centaurium tenuiflorum 1.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Суперастериди (Superasterids)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Тирличеві (Gentianaceae)
Рід: Золототисячник (Centaurium)
Вид:
Золототисячник тонкоцвітий (C. tenuiflorum)
Біноміальна назва
Centaurium tenuiflorum
(Hoffmanns. & Link) Fritsch, 1907

ОписРедагувати

Однорічна, гола, зелена трава 15–50 см заввишки. Стебло густо розгалужене від основи або посередині, жорстке. Листки нижче першого розгалуження стебла розташовані густо, налягають один на одного. Прикореневі листки еліптично-ланцетні, яйцюваті. Стеблові листки від яйцюватих до еліптичних, збільшуються вгору. Суцвіття щільні, рідше 1-квіткові. Трубка віночка перед відгином дуже тонка. Коробочка 8–12 × 2.5–5.0 мм. Насіння численне, сітчасте, дрібне[2][3][4].

Виділяють два підвиди[3]:

  • частки віночка 4–9 мм, цілісні, від темно-рожевого до пурпурного кольору — tenuiflorum;
  • частки віночка 2–3 мм, вирізані на верхівці, блідо-рожеві — acutiflorum.

ПоширенняРедагувати

Вид поширений на заході Азії, на півдні й заході Європи, на півночі Африки; інтродукований в Австралії й Новій Зеландії[5][6][7].

В Україні вид зростає на вологих приморських пісках — у Степовому Криму (ок. Євпаторії), у передгір'ях і на ПБК, зрідка[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Centaurium tenuiflorum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 257.
  3. а б Türkiyebitkileri.com. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22.01.2021.  (англ.)
  4. Flora of Pakistan @ efloras.org. Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 22.01.2021.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 22.01.2021.  (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 22.01.2021.  (англ.)
  7. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 22.01.2021.  (англ.)