Золотов Юрій Іванович
Юрій Іванович Зо́лотов (16 січня 1930, Нижньо-Волзький край — 11 серпня 2005, Київ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Батько художника Костянтина Золотова.
| Золотов Юрій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
16 січня 1930 Нижньо-Волзький край, РСФРР, СРСР | |||
| Смерть | 11 серпня 2005 (75 років) | |||
| Київ, Україна | ||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1949) і Київський державний художній інститут (1960) | |||
| Діяльність | художник, педагог | |||
| Вчитель | Бондаренко Володимир Іванович, Задорожний Іван-Валентин Феодосійович і Плещинський Іларіон Миколайович | |||
| Відомі учні | Вишеславський Гліб Анатолійович | |||
| Працівник | Мистецтво, видавництво «Радянська школа» і Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| Діти | Золотов Костянтин Юрійович | |||
| Роботи в колекції | Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 16 січня 1930 року в Нижньо-Волзькому краї (нині Саратовська область, Російська Федерація). Протягом 1944—1949 років навчався в Київській середній художній школі, був учнем Володимира Бондаренка; у 1954—1960 роках — у Київському художньому інституті у Івана-Валентина Задорожного. Дипломна робота — ілюстрації та оформлення до поеми «Павлик Морозов» Степана Щипачова (ліногравюра, гуаш; керівник Іларіон Плещинський)[1].
Після здобуття вищої освіти працював у Києві: у 1961 році — художнім редактором видавництва «Мистецтво»; з 1961 року — у видавництві «Радянська школа», де у 1967—1069 роках обіймав посаду головного художника; у 1969—1973 роках викладав у Київській середній художній школі (серед учнів: Гліб Вишеславський). Співпрацював також із київськими видавництвами «Дніпро», «Молодь», «Веселка».
Мешкав у Києві в будинку на вулиці Дорогожицькій, № 30А, квартира № 3[2] та у будинку на вулиці Сім'ї Сосніних, № 12А, квартира № 5[3]. Помер у Києві 11 серпня 2005 року.
Творчість ред.
Працював у галузях станкової та книжкової графіки, станкового живопису. Серед робіт:
- графіка: «На Труханів острів» (1963, офорт), «Першотравневий парк» (1963, м'який лак, акватинта), «Старі дуби» (1974, акварель);
- живопис: «Квітуче дерево» (1980), «Польові квіти» (1992).
- оформив книги
- «Господарі Охотських гір» Івана Багмута (1961);
- «Дикий собака Дінго, або Повість про перше кохання[ru]» Рувима Фраєрмана (1964 і 1975);
- «Чайковский» Євгена Гребінки (1966);
- «Повторение пройденного» Сергія Баруздіна (1967);
- хрестоматія «Античная литература» Олександра Білецького (1968);
- «Зачарована Десна» Олександра Довженка (1969);
- «Философский камень» Сергія Сартакова (1969);
- «Дерсу Узала» Володимира Арсеньєва (1973);
- збірка «Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941—1945 рр.» (3-томник, 1975).
Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1963 року.
Окремі роботи зберігаються у Севастопольському художньому музеї.
Примітки ред.
- ↑ Художники народов СССР, 1983, с. 339, Т. 4, кн. 1.
- ↑ Золотов Юрій Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 555.
- ↑ Золотов Юрій Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 55.
Література ред.
- 3олотов, Юрий Иванович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 339. (рос.);
- Ю. Є. Гончаренко. Золотов Юрій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.