Золотарівка (Донецький район)

село Харцизької міської громади у Донецькому районі Донецької області

Золотарі́вка — село Харцизької міської громади Донецького району Донецькій області, Україна. Населення становить 1240 осіб.

село Золотарівка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Донецький район
Громада Харцизька міська громада
Код КАТОТТГ UA14080090120018609
Облікова картка Золотарівка 
Основні дані
Населення 1240
Площа 40 км²
Густота населення 31 осіб/км²
Поштовий індекс 86252
Телефонний код +380 6255
Географічні дані
Географічні координати 48°00′21″ пн. ш. 38°11′19″ сх. д. / 48.00583° пн. ш. 38.18861° сх. д. / 48.00583; 38.18861Координати: 48°00′21″ пн. ш. 38°11′19″ сх. д. / 48.00583° пн. ш. 38.18861° сх. д. / 48.00583; 38.18861
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми Балка Харцизька
Відстань до
обласного центру
34,9 км
Відстань до
районного центру
25,2 км
Найближча залізнична станція Харцизьк
Відстань до
залізничної станції
5,1 км
Місцева влада
Адреса ради 86252, Донецька обл., Шахтарський р-н, с. Золотарівка, вул. Ломоносова, 2
Сільський голова Мацеля Олександр Миколайович
Карта
Золотарівка. Карта розташування: Україна
Золотарівка
Золотарівка
Золотарівка. Карта розташування: Донецька область
Золотарівка
Золотарівка
Мапа
Мапа

Географія

ред.

На північно-східній околиці села бере початок Балка Харцизька.

Загальні відомості

ред.

Відстань до райцентру становить близько 25 км і проходить автошляхом Н21.

Землі села відірвані від основної частини Шахтарського району і перебувають в оточенні із заходу смт Гусельське Пролетарська селищна рада Макіївки, з півночі м. Харцизьк та на північному сході с-ще. Водобуд Харцизька міська рада Донецької області.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Золотарівка перебуває на тимчасово окупованій території.

Населення

ред.

За даними перепису 2001 року населення села становило 1240 осіб, із них 18,55 % зазначили рідною мову українську та 81,45 % — російську[1].

Примітки

ред.
  1. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2016.

Посилання

ред.