Золотарьов Олександр Йосипович

Олекса́ндр Йо́сипович Золотарьо́в (нар. 1879(1879), Кіровськ (?) — розстріляний 20 січня 1938) — державний та політичний діяч, журналіст.

Золотарьов Олександр Йосипович
Народився 1879
Помер 20 січня 1938(1938-01-20)
Діяльність журналіст, політик
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова

ЖиттєписРедагувати

Народився в бідній єврейській родині.

Закінчив юридичний факультет Московського університету.

1898 за революційну діяльність був заарештований і висланий до Херсонської губернії, а згодом до Полтавської.

1904 виїхав до Австро-Угорщини. Повернувшись 1907, працював у профспілках, 1915-17 — в єврейському бюро праці в Москві.

1917 — член Української Центральної Ради і Малої ради від Бунду, входив до ЦК партії, депутат Київської міської думи, Всеукраїнської ради робітничих депутатів.

У листопаді 1917 призначений УЦР емісаром в Одесу, 1918 — генеральний контролер Української Народної Республіки.

Член РКП(б) з кінця 1918 року.

На 1921 рік — член колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції (Держконтролю) УСРР.

1922 — голова торговельної делегації УСРР і РСФРР на Близькому Сході.

На 1923—1924 роки — уповноваженний Народного комісаріату зовнішньої торгівлі РРФСР (СРСР) при Раді народних комісарів Української СРР.

На 1925—1926 роки — уповноваженний Народного комісаріату зовнішньої торгівлі СРСР при Раді народних комісарів Української СРР.

На 1927—1928 роки — заступник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) УСРР — начальник Економічного управління ВРНГ УСРР та голова комітету нового капітального будівництва ВРНГ УСРР.

До жовтня 1937 року — керуючий тресту «Експортбуд» Народного комісаріату важкої промисловості СРСР у Москві.

25 жовтня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 20 січня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

8 вересня 1956 року посмертно реабілітований.

ДжерелаРедагувати