Зніт пониклий
Зніт пониклий[1] (Epilobium nutans) — вид квіткових рослин родини онагрових (Onagraceae).
| Зніт пониклий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Миртоцвіті (Myrtales) |
| Родина: | Знітові (Onagraceae) |
| Рід: | Зніт (Epilobium) |
| Вид: | E. nutans
|
| Біноміальна назва | |
| Epilobium nutans F.W.Schmidt
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це трав'яниста струнка багаторічна рослина 5–30 см заввишки. Стебла висхідні чи прямовисні, прості, зазвичай поодинокі, до цвітіння з верхівкою, що поникає, вгорі кучеряво-волосисті, без домішки залозистих волосків. Листки голі, нижні — на ніжках, середні та верхні — сидячі. Суцвіття складається лише з (1)2–4(6) квіток. Квітки четверні. Чашолистки 2–2.5 мм завдовжки, слабо волосисті. Пелюстки блідо-фіолетові, 3–6 мм завдовжки, на верхівці неглибоко виїмчасті. Плоди — коробочки (3)3.5–4 см завдовжки, сірувато-волосисті, пізніше голі. Насіння довгасто-веретеноподібне, 1–1.5 мм завдовжки, з напівпрозорим придатком на верхівці. 2n=36[2][3][4][5][6].
Поширення ред.
Росте в на південному сході Європі (Австрія, Андорра, Болгарія, Чехія, Словаччина, Франція, Німеччина, Італія, Македонія, Польща, Румунія, Швейцарія, Україна)[7][8].
Росте у сонячних чагарниках, узліссях і галявинах, узбіччях доріг, від низинних до гірських зон[3].
В Україні вид росте вологими осипами, ключовими болотами, берегами струмків в альпійському та субальпійському поясах — у Карпатах[2]
Примітки ред.
- ↑ Epilobium nutans // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 208.
- ↑ а б Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 419. (англ.)
- ↑ Epilobium nutans. Das nationale Daten- und Informationszentrum der Schweizer Flora. Процитовано 09.06.2023. (нім.)
- ↑ Epilobium nutans. Tela Botanica. Процитовано 09.06.2023. (фр.)
- ↑ Epilobium nutans. botany.cz. Процитовано 09.06.2023. (чеськ.)
- ↑ Epilobium nutans. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 09.06.2023. (англ.)
- ↑ Epilobium nutans. Euro+Med Plantbase. Процитовано 09.06.2023. (англ.)