Вікіпедія

Знищення фракійських болгар 1913 року

книга про масове вигнання і винищення болгар

Розгром фракійських болгар 1913 року (болг. Разорението на тракийските българи през 1913 г.[1]) — книга, в якій Любомир Мілетич описує масове вигнання і винищення болгар Східних Родоп, Східної Фракії і Малої Азії в рамках так званого Фракійського питання. Книга була видана Болгарською Академією Наук (Держпечать Софія, 1918 р.). У книзі описуються насильство і жорстокості, яким піддалися місцеві болгари. У результаті дій башибузуків близько 46 786 болгар стали біженцями, переселившись у власне Болгарію. Разом з тим, у своїх дослідженнях фонд Карнегі вказує на симетричну відповідь болгарського війська[2]. У тому ж році 48 578 мусульман переселилося в Османську імперію.

Етнографічна карта авторства Мілетича Східної та Західної Фракії початку XX століття (1912 рік) показує наскільки строкатим був етнічний склад населення регіону, де проживали болгари, турки та греки

ЗнімкиРедагувати

У книзі Любомир Мілетич опублікував також 65 знімків тієї епохи.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Site Suspended - This site has stepped out for a bit. Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 16 вересня 2013. 
  2. ↑ 3.2. Thrace. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 16 вересня 2013. 
  Це незавершена стаття з історії Болгарії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Знищення_фракійських_болгар_1913_року&oldid=36251758